2011 р. Звід пам’яток Києва
Валентина Нестеренко, Ольга Скорая, Варвара Федоряко
527.6. Корпус гуманітарних наук (Наукова бібліотека ім. М. Максимовича), 1940 (архіт.).
Вул. Володимирська, 58. На червоній лінії забудови вулиці, поряд з головним корпусом, на схід від нього.
Споруджено за проектом арх. В. Осьмака за участю арх. П. Альошина. Призначався для розміщення факультетів і кафедр гуманітарного спрямування, переведених у цей будинок з головного корпусу. Під час Великої Вітчизняної війни корпус було наполовину зруйновано, в 1940-х рр. відновлено. 2000 – 02 здійснено ремонтно-реставраційні роботи, під час яких замінено покрівлю, відреставровано фасади, вестибюль з галереями на другому поверсі, відремонтовано коридори, читальні зали, книгосховище та інші службові приміщення.
Чотириповерховий з підвалами, цегляний, тинькований, фасади двокольорові по усьому периметру. (жовте тло, білі архітектурні деталі), зовнішні сходи перед парадним входом й обличкування цоколю – з сірого граніту. Перекриття балкові залізобетонні, дах багатосхилий бляшаний. У плані Г-подібний: складається з симетричного чолового об’єму з центральними парадними і двома дворовими входами обабіч заокругленого ризаліту та південно-західного крила з власним входом.
Внутрішнє розпланування анфіладнокоридорне, включає симетричні двомаршові сходи в тилу чолового об’єму і тримаршові – у крилі.
Оздоблений з використанням засобів та елементів архітектури пізнього класицизму, притаманних головному корпусу (великий ордер, рустування, застосовування аркових прорізів, декоративних підвіконних балюстрад, розвинутих вінцевих карнизів тощо).
Чоловий фасад ідентичний з фасадом раніше спорудженої будівлі бібліотеки на вул. Володимирській, 62, завдяки чому ансамбль університету набув врівноваженого архітектурно завершеного вигляду.
Головний вестибюль вирішено у вигляді своєрідного атріуму, оточеного з трьох боків галереями, що на нижньому ярусі спираються на пілони, на верхньому відокремлені трипрогінними колонадами модифікованого греко-доричного ордера з архітравним перекриттям. Стеля вестибюля членована на глибокі кесони – квадратні у центрі і прямокутні над галереями, підлога з гранітних плит новітня. Оформлення більшості приміщень спрощене, суто раціональне. Стіни двосвітньої зали у центрі чолового фасаду прикрашені іонічними пілястрами, входи до зали – рамковими порталами з вінцевими прямими сандриками на вертикальних кронштейнах (аналогічні портали оздоблюють входи до центральної читальної зали в будівлі на вул. Володимирській, 62).
Будівля – зразок архітектури 1930-х рр., підпорядкована головному корпусу університету, органічно вписується в ансамблеву забудову кварталу.
1944 – 59 тут розміщувалися, крім бібліотеки (до війни містилась у головному корпусі університету), історичний та економічний факультети, до 1982 – різні кабінети, обчислювальний центр, інститут підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук та інші підрозділи університету. 1982 корпус повністю передано бібліотеці, якій розпорядженням РНК УРСР від 10 листопада 1940 присвоєно статус наукової.
Фонд налічував бл. 1,3 млн. томів. Під час Великої Вітчизняної війни й окупації Києва бібліотека, як і університет, продовжувала працювати. Частину її книжкового фонду було вивезено до Німеччини, інша загинула у листопаді 1943. Зберігся лише фонд кабінету хімічної літератури, розташований у будинку хімічного факультету.
Бібліотека відновила роботу в січні 1944. У комплектуванні книгозбірки брали участь викладачі та студенти Київського університету, література надходила з багатьох міст СРСР.
Нині бібліотека – одна з найбільших серед вищих навчальних закладів України. Книжковий фонд налічує 3,5 млн. примірників книжок, періодичних видань та інших видів друкованої продукції. Вона має 16 абонементів і 30 читальних зал на 1195 місць (разом з інститутськими та факультетськими бібліотеками, читальними залами та кімнатами у гуртожитках і кабінетами профільної літератури). 1983 створено кімнату рідкісної книги, де зібрано унікальні видання. Окрема «Колекція наукових праць університетських авторів» налічує бл. 8 тис. назв, починаючи з 1837. Наукова бібліотека університету є базою Науково-методичної бібліотечної комісії і методичним центром для 193 бібліотек вищих навчальних закладів України ІІІ та ІV рівня акредитації. У квітні 1994 бібліотеці присвоєно ім’я першого ректора університету М. Максимовича. У жовтні 2002 у вестибюлі встановлено бюст ученого (ск. Р. Русин, арх. О. Стукалов).
Література:
Кузьменко У. С., Недоступ Н. М. Наукова бібліотека // Наук. щорічник за 1958 рік. – К., 1959; Нариси історії архітектури Української РСР (дожовтневий період). – К., 1957; Наукова бібліотека // Київський університет імені Тараса Шевченка: Сторінки історії і сьогодення. – К., 1994; Недоступ Н. М., Колодько Л. О. Наукова бібліотека університету // Вісник Київського університету: Іст. науки. – К., 1984. – № 26; Про утворення в системі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка самостійної наукової бібліотеки: Наказ № 5442 від 30.12.1940 // Зб. наказів і розпоряджень Народного комісаріату освіти Української РСР. – 1941. – № 2, 3 (січень).
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1668 – 1669.