1999 р. Звід пам’яток Києва
Михайло Кальницький, Лариса Федорова
Будинок 1886 р., в якому містилися бюро Українського наукового товариства, редакції українських видань, працювали Грушевський М. С., Тищенко Ю. П. та інші
(іст.).
Вул. Володимирська, 28.
На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений за проектом інженера А. Лосського для домовласника М. Фриця. Чотириповерховий цегляний, оформлений у стилі ренесанс.
На поч. 20 ст. був одним із центрів українського наукового, культурного та громадського життя. В 1908 – 11 рр. тут містилося бюро Українського наукового товариства (УНТ) у Києві, започаткованого наприкінці 1906 р. з ініціативи і під головуванням Грушевського Михайла Сергійовича (1866 – 1934) – історика, громадсько-політичного діяча, професора Львівського університету, голови Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові. Серед фундаторів УНТ були співробітники часопису «Киевская старина», переважно члени Старої Громади. Товариство засноване з метою розвитку науки українською мовою, насамперед українознавства, видавало з 1908 р. «Записки» (за редакцією М. Грушевського), проводило дослідницьку й популяризаторську роботу. В 1908 р. у товаристві налічувалось 54 дійсних членів. Серед них відомі вчені, письменники, культурно-громадські діячі: Д. Багалій, М. Біляшівський, Б. Грінченко, В. Іконников, І. Каманін, О. Косач, А. Кримський, О. Лазаревський, О. Левицький, А. Лобода, В. Науменко, В. Перетц, М. Петров, В. і Д. Щербаківські, В. Щербина та ін. Засідання товариства, публічні лекції відбувалися в Українському клубі (вул. Володимирська, 42), куди в 1911 р. було перенесено основну діяльність УНТ.
У липні 1908 – листопаді 1912 рр. у будинку містилася редакція найвизначнішого на той час українського журналу «Літературно-науковий вістник». Заснований 1898 р. у Львові з ініціативи М. Грушевського як видання НТШ. В 1907 – 14 і 1917 – 19 рр. виходив у Києві за редакцією вченого, який опублікував у журналі чимало своїх белетристичних творів, публіцистичних статей, рецензій тощо. Навколо місячника згуртувалися найкращі літературні сили з усіх теренів України. З редакцією співробітничали В. Винниченко, М. Вороний, Б. Грінченко, О. Грушевський, В. Дорошенко, А. Кримський, В. Леонтович, В. Липинський, А. Ніковський, В. Садовський, М. Стасюк, Л. Старицька-Черняхівська, Леся Українка, Г. Чупринка, К. Широцький та ін. В 1911 – 13 рр. у будинку працювала також книгарня журналу. Пізніше редакція «Літературно-наукового вістника» містилася на вулицях Прорізній, 20 і Ярославів Вал, 36.
В 1909 – 12 рр. у будинку розташовувалися редакції популярних ілюстрованих тижневиків – для селян і робітників «Село» (1909 – 11) і створеного 1911 р. М. Грушевським на його основі «Засіву». Видання формували І. Малич і Г. Ямпольська, співробітниками були М. Гехтер, В. Дорошенко, Ю. Тищенко (Сірий), П. Стебницький, М. Шаповал. В 1912 р. редакцію було перенесено на сучасну вул. Димитрова, 6.
В 1908 – 13 рр. тут містилися книгарні НТШ, якими завідував Тищенко (Сірий) Юрій Пилипович (1880 – 1953) – видавець, публіцист, громадський діяч. В 1907 – 18 рр. проводив у Києві справи Української видавничої спілки, заснованої 1898 у Львові, «Літературно-наукового вістника», газет «Село» і «Засів», завідував книгарнями НТШ у Харкові і Катеринославі. В 1908 – 13 рр. був управителем будинку родини Грушевських на вул. Паньківській, 9, де й мешкав. Разом з В. Винниченком і Л. Юркевичем заснував у 1907 р. видавництво «Дзвін», був його директором.
В 1911 – 13 рр. у будинку діяло Українське товариство сприяння науці, літературі та штуці, засноване 1904 р. за участю М. Грушевського у Львові, 1908 перенесене до Києва.
У 1900-х рр. тут проживав Я. Гольденвейзер – адвокат, літератор, який 1905 р. очолював Київське літературно-артистичне товариство.
В 1963 р. на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку В. Васнецову (помилково, насправді він проживав у № 32, 36, 42).
Тепер у будинку державна установа.
ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 3046; ЦДІАУ, ф. 442, оп. 639, спр. 797;
Весь Киев: Адресная и справочная книга на… (1901 – 1913) год. – К., 1901 – 1913;
Гермайзе О. Праця Київського Наукового Товариства на тлі наукового життя Наддніпрянської України // Київська старовина. – 1992. – № 6;
Енциклопедія українознавства. – Париж; Нью-Йорк, 1973. – Т. VII;
Літературно-науковий вістник. – 1902 – 1912.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 254.