Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Сергій Білокінь, Михайло Кальницький

Житловий будинок 1898 р., в якому містилася гімназія Стельмашенка М. О., працювали і проживали відомі діячі науки і культури

(архіт., іст.).

Вул. Володимирська, 40/2.

Формує фронт забудови кварталу з боку вулиць Володимирської, Ярославового Валу та Золотоворітськоі. Зведений за проектом арх. О. Кривошеєва на замовлення оперного співака М. Михайлова. Будинок капітально реконструйовано у 1990-х pp.

Чотириповерховий, цегляний, з підвалом, двосекційний, складної П-подібної конфігурації у плані, зі зрізаними кутами. За функціонально-планувальною структурою – типовий прибутковий будинок, в якому було по дві багатокімнатні квартири на поверсі біля сходових кліток, що мали парадний і чорний входи. На першому поверсі з боку вулиць Володимирськоі і Ярославового Валу містилося вісім крамниць. Архітектура будинку вирішена у стилі неоренесанс з використанням окремих рис бароко. Перший поверх розчленовано великими вітринами, другий – оформлено рустом. Два верхніх поверхи об’єднано спареними колонами корінфського й пілястрами доричного ордерів. У підвіконних вставках, на постаменті колон, в обрамленні лиштв вікон – ліпний орнаментальний декор. Балкони напівкруглої й прямокутної форм оздоблено металевими ґратами. Вінчають будинок карниз зі спареними кронштейнами у вигляді акантового листя і меандровий фриз. На рівні даху були типові для архітектури Києва 19 – поч. 20 ст. декоративні башти барокового характеру (одну з них на розі вулиць Володимирської та Ярославового Валу відновлено 1994 р.).

Будівля є невід’ємною частиною історичного середовища заповідних вулиць поблизу Золотих воріт.

У 1907 – 10 рр. тут містилася приватна чоловіча гімназія священика М. Стельмашенка. У ній викладали: малювання – київський архітектор М. Гарденій (1908), російську мову і словесність – П. Корольов (1908 – 09), батько видатного конструктора космічних кораблів С. Корольова. Пізніше розташовувалась на Рильському пров., 10. При гімназії діяла Олексіївська церква. В 1910 р. тут містився кінотеатр.

В 1914 р. в будинку поселився київський лікар-венеролог, проф. О. Лур’є. З осені 1918 до поч. 1919 р. в його квартирі (№ 2) проживав двоюрідний брат Еренбург Ілля Григорович (1891 – 1967) – письменник, публіцист і громадський діяч. У цей період брав активну участь у літературному житті Києва, видав тут поетичну збірку «В смертну юдину», відвідував зібрання клубу «ХЛАМ» (художники, літератори, артисти, музиканти), що розташовувався на нинішній вул. Архітектора Городецького. Враження від перебування у Києві часів громадянської війни знайшли відображення на сторінках його творів «Незвичайні пригоди Хулю Хуреніто та його учнів», «Тринадцять трубок», «Рвач», «Люди, роки, життя» та ін.

У 1910-х рр. в будинку проживав Кованько Петро Леонідович (1876 – ?) – економіст-фінансист, доцент Київського університету (з 1909), з 1914 р. – професор Комерційного інституту, у 1920 – 30-х рр. – Інституту народного господарства. На еміграції працював в Інституті вивчення СРСР в Мюнхені.

ДАК, ф. 80, оп. 1, спр. 210, 259, 324: ф. 163, оп. 41, спр. 6261, 6451;

Киевлянин. – 1898. – № 220;

Попов В., Фрезинский Б. Илья Эренбург: Хроника жизни и творчества. – СПб., 1993;

Эренбург И. Люди, годы, жизнь: Воспоминания: В 3 т. – М., 1990. – Т. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 259 – 260.