Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Федорова

Житловий будинок 1881 р., в якому містилася явочна квартира Залізничного підпільного райкому КП(б)У

(іст.).

Вул. Володимирська, 84.

На червоній лінії забудови вулиці. Два верхніх поверхи добудовано 1941 р. Чотириповерховий, цегляний. У 1960-і pp. проведено внутрішнє перепланування будинку.

З червня 1942 до листопада 1943 р. квартира № 11 на четвертому поверсі була явочною квартирою Залізничного підпільного райкому Компартії України, який очолював О. Пироговський. Активно діючи увесь період окупації міста з вересня 1941 до листопада 1943 р., Залізничний райком відіграв провідну роль у боротьбі підпільних організацій Києва проти німецько-фашистських загарбників У липні 1942 р. після провалу основного і запасного міськкомів партії він перебрав на себе функції керівного центру – підпільного міськкому, які виконував до липня 1943 р. До складу комітету увійшли підпільники Г. Мироничев та Б. Петрушко. У липні 1943 р. за рішенням ЦК КП(б)У Залізничний райком добрав кандидатури у Київський підпільний міськком партії третього складу, секретарем якого стала Б. Петрушко. До складу райкому ввели А. Тонковида – у липні 1943 р. та А. Демчука – у вересні.

З другої половини 1942 р. райком розгорнув роботу далеко за межами свого адміністративного району, керував агітаційною та диверсійно-підривною діяльністю 23 підпільних організацій, у тому числі 16-ти підпільних груп у Залізничному районі. Райком мав 18 конспіративних і явочних квартир. У квартирі на Володимирській вул., 84 відбувалися майже усі засідання бюро райкому, на яких обговорювалися основні питання підпільної роботи, заслуховувалися звіти керівників підпільних груп, тут зберігалися документи райкому. Вона була місцем зустрічей членів бюро з окремими керівниками підпільних груп і зв’язківцями партизанських загонів, тут переховувалися по декілька днів підпільники, яких переслідувало гестапо. Господинею явочної квартири була О. Світлична, яка виконувала обов’язки технічного секретаря райкому, здійснювала зв’язок з керівниками підпільних груп, переправляла у партизанські загони зброю, друкувала на машинці та розповсюджувала листівки й зведення Радінформбюро. У квартирі № 9 (тепер № 13) жила Б. Петрушко.

В 1966 р. на фасаді будинку встановлено гранітну меморіальну дошку.

Архів КБТІ, квартал 704;

ДАКО, ф. 4, оп. 2, спр. 82;

Дубина К. В годы тяжелых испытаний. – К., 1962;

Киевщина в годы Великой Отечественной войны 1941 – 1945 гг. – К., 1963;

Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине, 1941 – 1944 гг. – К., 1985. – Кн. 1;

Непокоренная земля Киевская. – К., 1985;

Очерки истории Киевских городской и областной партийных организаций. – К., 1981.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 262.