Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Будинок митрополита

Будинок зведено у 1730-ті роки, розташований напроти західного фасаду собору. За останніми дослідженнями (С.Юрченко), первісно це була Н-подібна в плані споруда. Головним її фасадом був західний, що виходив на митрополиче подвір’я, куди вела брама Заборовського. На західному фасаді розміщувався триарковий ґанок, над яким проходив дерев’яний балкон. Будинок мав троє поперечних сіней, до яких з обох боків прилягали кімнати. На 2-й поверх вели двоє сходів – з центральних сіней (внутрішньостінні) і з південного приміщення (кручені). Невдовзі після закінчення будівництва з південного боку прибудовано одноповерхові келії, над якими у 1757-1758 рр. за проектом архітектора С.Антонова зведено 2-й поверх (дерев’яний) з домовою церквою. Над західним і східним фасадами збудовано пишні барокові фронтони і влаштовано мансарду. У 1772-1773 рр. з північного боку зведено ризаліт, у якому пізніше влаштовано окремий вхід і сходи до церкви на 2-му поверсі.

У 20-ті роки XIX ст., після закриття брами Заборовського і влаштування саду на місці митрополичого подвір’я, перебудовано західний фасад будинку. На місці арок ґанку з’являються звичайні дверні прорізи. У 1822-1837 рр. розібрано корпус келій з південного боку, замість склепінь на 2-му поверсі зроблено плоске перекриття, перебудовано мансарду. 1842 р. переобладнано церкву на 2-му поверсі. У 1860-1880 рр. зведено двоповерхову прибудову з півдня і закруглений об’єм з заходу, знов оновлено церкву, перед входом до неї прибудовано сіни, а до західного фасаду -двоповерхове приміщення з балконом. У 1892 р. церкву розмальовано. 1900 р. приміщення 2-го поверху і східний фасад прикрашено ліпниною (скульптор – М.Іванов). 1913 р. до східного фасаду прибудовано тамбур.

У XX ст. будинок митрополита багаторазово пристосовувався під різні установи, зокрема у 1940-х роках тут містилась Академія архітектури УРСР.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 38.