Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Ольга Друг

544.18. Київське відділення Волзько-Камського комерційного банку, 1912 – 14 (архіт.).

Вул. Хрещатик, 10. Первісно – № 8-а, потім – № 8-б. У рядовій забудові вулиці.

В 19 ст. ділянка разом з сучасною № 8 входила до єдиної садиби, що з кін. 19 ст. належала бельгійському підданому К. Пастелю, у 1910-х рр. – купцю 1-ї гільдії – Е. Манову, який продав садибу двома частинами, на яких було споруджено місцеві відділення Санкт-Петербурзького (№ 8) і Волзько-Камського (№ 10-а) банків. Цей будинок зведено в стилі неоампір за проектом і під наглядом архітекторів П. Андреєва і Л. Бенуа. Скульптурне оздоблення фасадів виконав худ. В. Кузнецов.

Будинок шестиповерховий, цегляний, тинькований цементним тиньком під камінь, у плані – видовжений углиб кварталу прямокутник. Об’ємно-планувальне рішення зумовлене вузькою ділянкою: фасадна частина багатоповерхова, операційна зала винесена у двоповерхову дворову прибудову та перекрита світловим ліхтарем по металевих фермах.

Композиція фасаду підкреслено вертикальна у трьох ярусах. Перші два поверхи виділено рустами та арковими бічними прорізами. На третьому – п’ятому поверхах – пілястри коринфського ордера. Аттиковий шостий поверх відокремлено карнизом та увінчано фронтоном. До композиції фасаду активно включено декоративні скульптурні твори В. Кузнецова: барельєфи, що символізують торгівлю та промисловість. Оздоблення інтер’єрів не збереглось.

Будинок – один з небагатьох збережених творів відомого київського архітектора.

Волзько-Камський банк, заснований 1870 у Санкт-Петербурзі, патронував підприємства нафтової, борошномельної промисловості, транспортні кампанії, страхові товариства та ін. Один з найбільших банків Російської імперії мав 61 філіал. У радянський час націоналізований. Будинок використовувався фінансовими, адміністративними установами.

Тепер тут містяться міський ломбард, магазини, офіси фірм і установ.

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 6, спр. 218; оп. 41, спр. 6332; ДАКО, ф. 1542, оп. 1, спр. 599; Словник художників України. – К., 1973.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1854.