Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Ірина Тарутінова

472. Садиба, поч. 20 ст. (архіт.).

Вул. Жилянська, 7, 7-а, 7-б, 7-в. На початку вулиці, складається з чотирьох споруд: головного будинку на червоній лінії забудови вулиці й трьох флігелів, два з яких фланкують фасадний будинок, третій розташований на тильній межі ділянки. Споруди утворюють периметральну забудову з замкненим внутрішнім подвір’ям.

Садибу виділили в забудові кварталу в серед. 19 ст., до 1940-х рр. мала № 3. Першою з відомих власників була міщанка Кирилова, з кін. 1870-х рр. – купець М. Цитович, який здавав у найм розміщені на ділянці дерев’яні споруди – фасадний будинок та флігелі. У 1900–01 ділянку придбав купець М. Вайнтраб, який на місці дерев’яного будинку звів на червоній лінії вулиці прибутковий будинок і два житлові флігелі, що його фланкують. У 1910-х рр. споруджено третій флігель – на тильній межі ділянки.

Головний будинок (№ 7). На червоній лінії забудови вулиці. Постраждав у період Великої Вітчизняної війни.

В 1950-х рр. проведено капітальний ремонт, змінено первісне планування.

Чотириповерховий з підвалами, цегляний, пофарбований (перший поверх тинькований), у плані прямокутний, з невеликим центральним ризалітом з боку подвір’я. Підвали перекриті склепіннями, верхні поверхи – з пласкими перекриттями. Дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Двосекційний, секції розділяє наскрізний проїзд на внутрішнє подвір’я. Кожна секція має парадні та чорні сходи.

Виконаний у стилістиці історизму з використанням елементів ренесансної та класицистичної архітектури. Головний фасад насичений архітектурним декором, центральну частину виділено на першому поверсі входом і проїздом на подвір’я, завершено невеликим фронтоном складної форми. Другий та третій поверхи будинку мають прямокутні віконні прорізи, четвертий оформлено вікнами з напівциркульними перемичками. Всі прорізи мають лиштви й завершені замковими каменями у вигляді об’ємних волют, від яких розходяться гірлянди. Підвіконні полички декоровано рельєфними пальметами (третій–четвертий поверхи) й меандровими стрічками (другий поверх). Третій та четвертий поверхи по центру об’єднано тричвертєвими колонами композитного ордера, вікна фланковано пілястрами та напівколонами коринфського ордера. Перший поверх з великими вітринними вікнами не має архітектурного оздоблення.

Композицію фасаду завершено декоративним фризом з горизонтальними полями рослинного орнаменту та вертикальними акцентами кронштейнів. Оформлення інтер’єрів не збереглося.

Флігель (№ 7-а). На тильній межі садиби, паралельно головному будинку.

П’ятиповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані П-подібний, з двома бічними ризалітами. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. По центру головного фасаду – вхід з арковим завершенням.

Первісний об’єм чотириповерховий, п’ятий (аттиковий) поверх добудовано у 1940-х рр. Архітектурне оздоблення стримане, виконане в цеглі, по центру фасад декоровано пілястрами, вікна з замковими каменями.

Флігель (№ 7-б). На правій межі садиби, перпендикулярно до головного будинку.

Чотириповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Перекриття пласкі, дах односхилий, з бляшаним покриттям. Виконаний у цегляному стилі. Головний фасад у центрі має невеликий вузький ризаліт на одне вікно, фланкований лопатками. Наріжні частини будинку заокруглені. Прямокутні вікна без лиштв завершено замковими каменями, по периметру будинку проходить профільований карниз.

Флігель (№ 7-в). На лівій межі ділянки, перпендикулярно до головного будинку.

Шестиповерховий (первісний об’єм чотириповерховий, два верхні поверхи надбудовано у 1950-х рр.), цегляний, пофарбований, у плані прямокутний, з центральним ризалітом, завершеним декоративним фронтоном. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям. Архітектурно-композиційне вирішення аналогічне флігелю № 7-б.

Декор фасадів змодельовано у цеглі.

Містобудівне значення має весь комплекс споруд на ділянці, що зберегла структуру міської садиби кін. 19 – поч. 20 ст. Тепер на першому поверсі головного будинку сервісний центр «Самсунг» і магазин «Вернісаж».

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 6, спр. 188; оп. 41, спр. 1892; ф. Р-6, оп. 3, спр. 3; Весь Киев: Адресная и справочная книга на … (1899–1915) год. – К., 1899–1915.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1080.