Золоті ворота (№ 40а)
Розмір зображення: 600:800 піксел
Золоті ворота 11 ст. (№ 40а) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 9].
Золота брама 11 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].
Золота брама 1037 р. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].
Сирійський мандрівник Павло Халебський відвідав Софійський монастир 1 – 4 (11 – 14) липня 1654 р. Він записав:
Знай, что древний город Киев был здесь, и доселе заметны следы его ворот, земляных валов и рвов. До сих пор целы в нем большие ворота с каменною башней, называемый Золотыми, ибо они были позолочены, их сожгли татары в последнее время, когда напали на этот город невзначай и зажгли его. Город был великолепен. Печерский монастырь находился вне стен его, а эта церковь св. Софии — посредине его вместе с Михайловским монастырем, что насупротив него, коего купол еще покрыт позолотой, и вокруг них обоих было множество больших благолепных церквей, так как этот город в древности был столицей царства здешних стран, как они сами нам рассказывали. [ антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским. Выпуск 2 (От Днестра до Москвы) // Чтения в обществе истории и древностей российских, 1897 г., кн. 4, с. 64.]
Белик Я.Г., Папкова Л.П. Некоторые исследования строительных материалов киевских Золотых ворот. – Известия АН СССР, сер. геология, 1953 г., № 5, с. 124 – 131.
Список літератури – на сайті «».
Довідка у Вікіпедії:
Максим Рітус Спадщина. Київ. Золоті Ворота (19.02.2019 р.) [+ ферофото + інтер’єри + деталі + історичні види]