Могила Зильберника К.О.

Лариса Восьмірова, Володимир Кравченко

Могила Зильберника К.О., 1920 (іст.). Вул. Русіянова, 57. Троїцьке кладовище, у південно-західній частині, праворуч від входу по центральній алеї.

Зільберник Костянтин Олександрович [Кадиш Сендерович, 1855, м. Гродно (Білорусія) – 24.05.1920, м. Лебедин] – лікар, засновник Лебединської земської хірургічної лікарні.

Народився у єврейській сім’ї. У 1878 після закінчення медичного факультету Харківського університету приїхав до Лебедина і почав працювати земським лікарем 1-ї міської медичної дільниці. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. у ранзі колезького радника був міським лікарем, лікарем жіночої гімназії та міського 4-класного училища, членом Лебединської міської управи. За його ініціативою й активною організаційною участю у Лебедині було збудовано ряд лікарняних установ, включаючи хірургічний корпус (1901 – 03), інфекційне відділення (1910), рентгенологічний кабінет, санітарно-бактеріологічну станцію (1912), терапевтичне, родильне і дитяче відділення повітової лікарні.

На початку 20 ст. він проводив лікарські конференції у Лебедині, брав участь у з’їздах земських лікарів Харківської губернії. У 1913, з нагоди 35-річчя діяльності К.Зільберника міська дума за «видатну працю на користь населення високоталановитого й гуманного лікаря» 676вперше присвоїла йому звання почесного громадянина міста Лебедина, а повітова земська управа постановила заснувати в лікарні ліжко його імені і встановити в хірургічному корпусі його портрет. На початку Першої світової війни він узяв активну участь в організації ряду шпиталів «Червоного Хреста» і «Земського Союзу», систематично консультував та оперував тяжко хворих.

У важких умовах періоду громадянської війни 1917-20 Зільберник не припиняв хірургічної роботи. У 1918, коли війська С.Петлюри зайняли місто, він урятував групу поранених червоноармійців і червоних партизанів, які перебували на лікуванні у хірургічному відділенні. Лікар К.Зільберник і медсестра М.Веліголь знищили картотеку і списки поранених та тимчасово надали їм імена селян Лебединського повіту. У 1918 К.Зільберник був почесним членом Лебединського культурно-просвітницького товариства любителів красних мистецтв і Спілки земських службовців.

Помер від висипного тифу під час епідемії. Поховали його на єврейському кладовищі, що знаходилося неподалік від Троїцького кладовища і на могилі встановили гранітний обеліск. У 1941 під час окупації міста німецько-нацистськими загарбниками кладовище було повністю знищене. У 1962 завдяки старанням краєзнавця К.Дудченка могила К.Зільберника, була знайдена. Його останки були перенесені на Троїцьке кладовище, і у тому ж році на новій могилі встановлено цегляний оцементований обеліск, замінений у 1982 стелою з мармурового дрібку /1,14 м/ на основі з такого ж матеріалу /0,32 х 0,60 м/.

На фасадній частині стели – вмурований фотокерамічний портрет лікаря і мармурова дошка з викарбуваним меморіальним написом. Ім’я К. Зільберника присвоєно Лебединській центральній районній лікарні та одній з вулиць міста.

[Журналы очередного XXXIX/XII Лебединского уездного земского Собрания 21 и 22 сентября 1903 года с приложениями. – Лебедин: Типография М. Е. Когона, 1904. – C. 216, 383-384; Дудченко В. Г. З історії Лебединщини. Вип . 1-й / В. Г. Дудченко. – Лебедин, 1993. – С. 31-32; Дудченко К. М. Лебедин: історико-краєзнавчий нарис / К. М. Дудченко, В. Є. Тичина. – Х., 1974. – С.26; Лебедин: зб. архівних документів і матеріалів / Гол. ред. В. К. Мигаль; Упоряд.: Л. М. Момот, Т. В.Чернявська. – Х., 1997. – С.96, 106, 134; Милостанов Н. Н. Константин Александрович Зильберник – организатор хирургической помощи в Лебедине и Лебединском уезде / Н. Н. Милостанов. – К., 1980. – С.68-69; Ткаченко Б. І. Лебедія: історичні нариси. У 2-х кн. Кн.1 / Б. I. Ткаченко. – Суми, 2000. – С. 222; Чернобров И. В. Ученые-медики – уроженцы Лебединщины / И. В. Чернобров. – Суми, 1995. – С. 25-26; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., 1997. – С.465; Білик В. Лікар із легенди / В. Білик // Ленінська правда. – 1978. – 5 серпня; Петренко В. Лікарю-патріоту / В. Петренко // Будівник комунізму. – 1978. – 1 травня; Дудченко К. М. Лікар великого серця / К. М. Дудченко // Будівник комунізму. – 1980. – 15 липня; Рожевський І. П. Як ми мало знаємо про себе… / І. П. Рожевський // Життя Лебединщини. – 1992. – 12 грудня; Кузьменко Є. Від минулого 1508до сучасного: Славні сторінки історії Лебединської медицини / Є. Кузьменко // Життя Лебединщини. – 2003. – 15 січня.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 676 – 677.