Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Хірургічний корпус земської лікарні

Віктор Вечерський

Хірургічний корпус земської лікарні, 1910 (архіт). Вул. Першогвардійська.

Видовжена одноповерхова цегляна будівля міститься на північно-західній околиці історичного передмістя Лебедина. Поставлена зі значним відступом від червоної лінії вул. Першогвардійської паралельно до неї серед вікових лип. За композиційною роллю є об’єктом рядової забудови. Це найцікавіша з погляду архітектури споруда комплексу колишньої земської лікарні.

Ініціатором створення цієї лікарні був місцевий лікар Костянтин Олександрович (Кадиш Сендерович) Зільберник (1853 – 1920), іменем котрого названа одна з міських вулиць.

Будівництво хірургічного корпусу завершено в 1910 коштом Лебединського повітового земства. Автором проекту був цивільний інженер Михайло Іванович Ловців (1850-1907).

У процесі експлуатації будинок зазнав певних змін, найвизначнішими з яких стали перероблення інтер’єрів та прибудова у 1950-х рр. з півдня видовженого корпусу. Зараз використовується за первісним призначенням як хірургічне відділення районної лікарні. На фасаді встановлена меморіальна дошка на честь К.Зільберника.

У цілому будівля добре зберегла первісні форми. Вона має камерний масштаб. Фасади вирішено у формах, властивих раціональному напрямку цегляного стилю з явним впливом у деталях стилістики модерну й необароко. Головний західний фасад симетричний.

Цілісність видовженої будівлі забезпечує строга підпорядкованість композиційних вісей архітектурних об’ємів. Загальна композиція тривісна, з ясно виявленими центральною та бічними вісями. Першу підкреслює трикутний щипець на фасаді. Фланги акцентовані тривіконними ризалітами, кожен з яких не тільки значно ширший, а й вищий решти будинку. Ці ризаліти мають невеликі трикутні фронтони та світові ліхтарі на низьких наметових дахах, що викликано не стільки композиційними, скільки функціональними потребами, оскільки в цих ризалітах містилися операційні, для яких було потрібне верхнє світло.

Розпланування корпусу коридорне з двобічним розташуванням приміщень. Стіни в інтер’єрі потиньковані, декору немає, проте збереглися первісні печі, обличковані білими кахлями. Перекриття плоскі балкові, дахи щипцеві по дерев’яних кроквах, укриті покрівельною сталлю.

Фасадний декор лаконічний, проте досить вишуканий, в дусі того часу: стіни ритмічно членують широкі лопатки, на ризалітах вони оброблені дощатим рустом. Великі вікна мають лучкові перемички, без лиштви, проте з профільованими підвіконними тягами й нішами. Дуже характерно декоровані верхні частини ризалітів – круглими й півциркульними плоскими нішами, що віддзеркалює неокласицистичні тенденції поч. 20 ст. Дерев’яний карниз значного виносу спирається на вишукані чавунні кронштейни.

Досить гострим є формальне вирішення світлових ліхтарів: невеликий четверик має дах із широкими звисами й трикутними щипцями на кожній грані. У гранях -великі вікна п’ятикутних обрисів (зараз зашиті дошками). Вінчає ліхтар наметовий дах зі шпилем.

Для цієї пам’ятки характерне естетично осмислене використання природних декоративних якостей різних матеріалів: у муруванні стін застосовано три різновиди цегли: червона, напівзалізняк і залізняк. При цьому стіни зовні не тинькувалися і не білилися; численні дерев’яні елементи й форми (фронтони, світлові ліхтарі, звиси даху) зберігали природний колір і фактуру дерева, що у поєднанні з іншими формами й матеріалами допомагало 689створити неповторний архітектурний образ. Зараз фасади мають двобарвне вирішення: тло стіни світло-жовте, лопатки й деталі – білі.

Завдяки добре знайденим пропорціям, спів масштабності з людиною, строгому але вишуканому декору, гармонійності членувань і вдалому поєднанню різних будівельних матеріалів операційне відділення земської лікарні є однією з найкращих цивільних будівель Сумщини поч. 20 ст. Її виявлено й обстежено В.Вечерським у 1988, поставлено на державний облік як пам’ятку архітектури й містобудування місцевого значення з охоронним № 279-См.

[Крыштопа Б. П. История развития здравоохранения в Лебединском уезде Харьковской губернии в дореволюционный период / Б. П. Крыштопа. – Сумы, 1972; Милостанов Н. Н. Константин Александрович Зильберник – организатор хирургической помощи в Лебедине и Лебединском уезде / Н. Н. Милостанов // Клиническая хирургия. – 1980. – № 6. – С. 68-69.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 689 – 690.