Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2017 р. Звід пам’яток України

Зоя Гудченко

Троїцька церква, 1768 (архіт.). У центральній частині села, на підвищеній терасі біля річки при повороті дороги.

Троїцька дерев’яна церква зведениа у 1768, але за століття, що пройшли, перебудовувалася і змінювала свій вигляд. Храм дійшов до нас без куполів, у дуже спотвореному вигляді. Проте, первісна тризрубна основа його збереглась і показує себе в інтер’єрі.

У 19 ст. церкву було значно розширено за рахунок двосторонніх прибудов до нави і вівтаря та подовження бабинця у західному напрямку. Крім того, прямо навпроти західного входу споруджено дзвіницю, пов’язану з церквою критим навісом. У 1938 верхи храму були зняті.

Первісні три зруби являють собою багатогранники: восьмигранна нава і шестигранні вівтар та бабинець. Вони збереглись на висоту нижнього ярусу і зараз, як і усі інші приміщення, мають пласкі перекриття, проте в минулому увінчувались верхами.

Фото дослідника С.Таранушенка, виконане у 20-х – 30-х рр. 20 ст. до зруйнування бань, дає достатнє уявлення про Троїцьку церкву 18 ст. Її три гранчасті зруби розташовані на загальній вісі «кораблем». Центральний восьмигранник більш широкий і вищий за вівтар та бабинець, що ідентичні за розмірами і формою. Усі три зруби були перекриті однозаломними верхами з восьмигранними підбанниками, банями і декоративними маківками. Нижні зруби і підбанники прорізані прямокутними вікнами в усі сторони світу, ліхтарики – глухі. Вишуканою формою вирізнялися невисокі бані та маківки. Вони надавали храму витонченості та граціозності. Руйнування верхів завдало великої втрати естетичній цінності будівлі. У наслідок перебудов 19 ст. план церкви набув ускладненої форми латинського хреста. Висота стін усіх приміщень, крім нижчих привівтарних пастофоріїв, однакова. Північне, південне і західне рамена «хреста» мають чотириколонні портики з дерев’яними колонами. Вікна повсюди великі, крім вівтарних. Зовнішні двері – з арковими вікнами.

В інтер’єрі збереглись старі двері з широкими одвірками – в бабинці та вівтарі, при чому останні мають фігурні аркові вирізи. Між раменами «хреста» і навою – отвори аркової форми з ригелями, а у бік бабинця – прямокутний отвір. Іконостас не становить художньої цінності. Варті уваги окремі старовинні ікони на дошках.

[Методфонд КиевВНИИТАГ, № І – 7666.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1085 – 1086.