Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2010 р. На Львівщині археологи знайшли предмети, що датуються X-VIII ст до нашої ери

Дата: 01.06.2010

На місці будівництва шахти «Любельська № 1-2», що у Жовківському районі на Львівщині, археологи знайшли предмети, що датуються X-VIII тисячоліттям до нашої ери, – про це сьогодні, 1 червня, із посиланням на директора НДЦ «Рятівна археологічна служба» інституту археології НАН України Олега Осаульчука повідомив кореспондент ЗІКу.

За словами Олега Осаульчука, першу інформацію про пам’ятки археології на території майбутньої шахти «Любельська № 1-2», що поблизу сіл Любеля та Кулява Жовківського району, фахівці РАС виявили торік під час розвідувальних робіт. Тепер археологічні розкопки на місці будівництва шахти провадять фахівці РАС на замовлення ДП «Сі-Сі-Ай Любеля». Серед знахідок доби пізнього палеоліту – чимало виробів з кременю, зокрема, кременеві наконечники до стріл, різаки, ножі й інші інструменти та знаряддя для обробки шкіри тварин.

«Ми проводили обстеження ділянок і виявили, що у зону будівництва потрапляють кілька археологічних пам’яток, тож розробили проект повноцінних досліджень. Приємно, що інвестор, яким є фірма з іноземними інвестиціями, з розумінням сприйняв вимоги українського пам’ятко-охоронного законодавства і фінансує розкопки. Масштабні археологічні дослідження розпочались у квітні і триватимуть до листопада цього року. Зусилля науковців передусім спрямовані на пам’ятку Любеля-1 – поселення з кількома періодами заселення, які відповідали різним історичним епохам», – каже Олег Осаульчук.

«На території будівництва шахти ми виявили багаторівневу пам’ятку, тобто фактично декілька пам’яток різних епох. Найдавніший шар датується ще фінальною стадією палеоліту, яка була 10-12 тисяч років тому. Оригінальними знахідками є вироби із т. зв. свєцєховського кременю, що залягає у басейні середньої течії Вісли. Подібні артефакти із цієї сировини надзвичайно рідко трапляються на заході України.

Другий шар пам’ятки датується приблизно серединою ІІІ тис. до н. е. (епоха енеоліту), коли на цих землях оселилась община, яка належала до «культури кулястих амфор», отримавши свою назву від посуду характерної форми», – розповідає заступник директора РАС Тарас Милян.

Матеріали епохи неоліту археологи вважають найціннішими, оскільки це найбільше з поселень культури кулястих амфор, які досі досліджували на території Львівщини і одне з найбільших на території Східної Європи. Археологам вже вдалося знайти рештки житлово-господарських споруд, уламки посуду, деякі з яких ще зберегли орнамент, а також кременеві артефакти, серед яких фрагменти сокир, ножі, скреби тощо.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»