2018 р. Звід пам’яток України
В’їздна арка садиби (іст., арх.), XVIIIст., вул. Бондаренка, 75.
Думки дослідників щодо часу будівництва садиби у Любешові розбігаються. Зокрема, згідно з дослідженнями Олени Бірюліної, новий мурований палац і парк збудував Міхай Сервацій Вишневецький (1680-1744 р.), син Анни Ходоковської і князя Костянтина Вишневецького. І сталося це після російсько-шведської війни, під час якої Любешів був зруйнований шведським королем Карлом ХІІ. Водночас, на думку краєзнавця Петра Бущика, замок-садибу побудував Ян Антоній Чарнецький, який придбав Любешів за 380 тисяч злотих у 1754 р. Отож, відомості щодо дати будівництва в’їздної арки садиби не збереглися. Невідоме також ім’я архітектора, який збудував пам’ятку архітектури XVIIIст.
Відомо, що в’їздна арка слугувала головним в’їздом у парк й садибу власників містечка, від якої збереглися лише стіни. Водночас ворота служили оборонною спорудою, де, крім сторожі, жили слуги і челядь. Збереглася також одноповерхова господарча споруда, яка має сім ніш на західному фасаді.
Ворота садиби збудували у стилі бароко. Для них були притаманні урочистість та декоративна пишність. Торцевий південно-західний та північно-східний фасади будівлі були оформленні плоскими пілястрами. Карнизи виконували практичне і, водночас, декоративне значення. Завершували їх барочні вигнуті фронти, які відрізнялися від звичайних трикутних площин.
Усередині ХІХ ст. (або ж у другій половині ХІХ ст.) воротабули перебудовані. Перший ярус споруди оздобили рельєфним облицюванням по штукатурці (рустами). Тоді ж з’явилося напівциркульне вікно другого поверху, прямокутні віконні прорізи. Декор виконано у стилі класицизму.
У наш час ворота цегляні, поштукатурені, прямокутні в плані, двоярусні з арочним проїздом. Фасади завершені фронтонами плавного контуру, розчленовані пілястрами і профільованими карнизами, які виразно підкреслюють ярусність споруди. Перший ярус формлений рустом, особливістю якого є широке напівциркульне вікно над в’їздом, характерне для класицизму. В тимпані фронтона збереглися залишки ліпного герба власників садиби. Ворота поєднують у собі архітектурні риси пізнього бароко і класицизму.
У Львівському філіалі Українського інституту «Укрпроект-реставрація» зберігається документація для відновлення первісного вигляду воріт.
Джерела та література:
Бірюліна О. 525 років від часу першої писемної згадки про смт. Любешів (1484) Волинської області / О. Бірюліна // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2009 рік. – Луцьк, 2008. – С. 140 – 143;
Бущик П. Г. Любешівщина. Історико-краєзнавчи й нарис. Луцьк: ВОРВП «Надстир’я», 1996. – С. 41-42;
Бущик П. Г. Ми від роду − українці: історико-краєзнавчі нариси. – Луцьк: «Вісник і К», 2004. – 103-104;
Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. – С. 457;
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х томах. – К.: Будівельник, 1985. – С. 93.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 325 – 327.