1966 р. Історія українського мистецтва

Не менш цікаву давньослов’янську скульптуру витягнуто було з Дністра в селі Лопушне Івано-Франківської області [В.Щербаківський. Лопушанський «Святовид». – «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», т. XCVIII, Львів, 1910, стор. 147 – 148]. Цей ідол, відомий під назвою Лопушанського Святовита, пережив подвійну загибель: спочатку його, слід гадати, як і Збруцького ідола, скинули в річку в часи поширення на Русі християнства, але дальша його доля була значно сумнішою. Переживши християнізацію більш-менш благополучно на дні ріки, він став жертвою новітнього варварства і був знищений близько 1850 року за наказом місцевого пробоща. Від скульптури залишилися тільки ноги, на які було поставлено великий кам’яний хрест. У такому вигляді вона і відома в науці. Нижня частина скульптури дає змогу припустити, що ця пам’ятка була дуже цікава. Про це говорить об’ємність зображення ніг – їх скульптурність у повному розумінні слова і порівняно вдале анатомічне вирішення. Можна гадати, що й інші деталі були опрацьовані не менш досконало.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 118.