Пам’ятки археології міста Луцька
В уроч. Вулька (центральна частина міста) на березі р. Глушець – двошарове поселення культури лінійно-стрічкової кераміки і пері-оду енеоліту. Тут був курганний могильник ІХ–ХІІ ст., який був знищений земляними роботами [Кучинко, 1991, с. 16].
На території передмістя Луцька, в уроч. Церковна гірка на лівому високому березі р. Стир (зліва від шосейного мосту) – багатошарове поселення доби пізнього палеоліту, культур лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінської, стжижівської, тшинецько-кома-рівської, лужицької, лежницької групи ранньозалізного часу, волино-подільської культурної групи, ранньослов’янського часу VII–IX і періоду Х–ХІІІ ст. Роботи на ньому в різний час здійснювали М. Кучера, М. Кучинко і Г. Охріменко. 1967 року тут досліджено чоловіче і жіноче випростані та два дитячих скорчених поховання стжижовської культури. У складі інвентаря були амфора і миска, крем’яні ніж і серп, підвіски із стулок річкової черепашки та кістки тварин [Колосок, 1976, с. 53; Кучинко, Охріменко, 1995, с. 111; Свєшніков, 1974, с. 80, 127].
В уроч. Красне – багатошарове поселення культур лінійно-стрічкової кераміки, вельбарської, культур лежницької групи ранньозалізного часу, ранньослов’янського і давньоруського періодів [Кучинко, 1991, с. 16].
В уроч. Старе Місто на невеликому підвищенні серед заплави лівого берега р. Стир – поселення волино-люблінської культури.
В уроч. Фельдшерівка – поселення культури лінійно-стрічкової кераміки та лежницької групи ранньозалізного часу [Колосок, 1976, с. 54; Кучинко, 1991, с. 16; Кучинко, Охріменко, 1995, с. 111].
В урочищі Яровиця – поселення культури лінійно-стрічкової кераміки [Кучинко 1991, с. 16-17]. На мисовому підвищенні між річками Стир і Глушець – залишки дитинця давньоруського Лучеська, вперше згаданого в Іпатіївському літописі під 1085 р. З південної сторони до нього прилягає окольне місто. Досліджувався в 1978 і 1986 рр. – М. Кучинком, в 1984–1986 рр. – М. Малевською, в 1990–1991 рр. – С. Терським. На розкопаній площі понад 100 кв. м М. Кучинко відкрив заглиблені господарські споруди ХІІ–ХІІІ і XV–XVII cт. та залишки кам’яних стін замку [Кучинко 2007, с.29-32]. Рештки кам’яної стіни давньоруського дитинця та княжого палацу середини XІV–XVI cт. виявила М. Малевська 1983 року [Малевская, 2005, с. 134–165], а С. Терський у 1990–1991 рр. дослідив два житла, господарське приміщення, ювелірну майстерню Х ст. та зрубну споруду, що датується відповідно до дендрохронологічного аналізу 1332+1 рр. [Терський, 1991, с. 20].
В урочищі Замок – поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, городище ранньослов’янського і давньоруського часу, могильник ІХ–Х ст. [Кучинко, 1991, с. 16].
За 0,7 км на схід від замку Любарта на підвищенні серед заплави р. Стир – ремісниче селище-посад. Досліджувалось у 1989 р. С. Терським. На площі близько 400 кв. м виявлено напівземлянкове житло X ст., сліди наземних житлових споруд ХШ–ХІV ст. та заглиблену частину житла рубежу ХІV–ХV ст., де знайдено склад продукції гончара.
На підвищенні біля міської інфекційної лікарні, де раніше були Чернецька церква і цвинтар навколо неї, розташовувалось городище ХІІ ст. [Кучинко, 1991, с. 17].
На березі Стиру між Домініканським монастирем (нині тут духовна семінарія УПЦ МП) і єврейською синагогою (зараз спорткомплекс «Динамо») – поселення і грунтовий могильник давньоруського періоду. На подвір’ї управління кінофікації – грунтовий могильник ранньослов’янського часу [Кучинко, 1991, с. 16].
На території колишнього Луцького музучилища на високому правому березі Стиру – грунтовий могильник ранньослов’янського часу. У районі мосту «Чорток» – інший грунтовий могильник ранньослов’янського часу [Кучинко, 1991, с. 16].
У центрі міста – поселення тшинецько-комарівської культури. Розкопками 1937 р. на його площі виявлено землянку і знайдено цілу посудину [Cynkałowski, 1961, с. 90].
На північній околиці міста – поселення ранньослов’янського часу ІХ–Х ст. 1898 р. під час дослідження кургану в уроч. Свята Гора Романсівка К. Мельник відкрила тут залишки прямокутної напівземлянки [Терський, 1991, с. 20].
На правому березі р.Стиру навпроти будинку Податкової інспекції Луцького району (вул. Глушець) в 1972 р. М. Кучинко виявив човна-моноксила ХV–XVI ст., що затонув у річці [Кучинко, 1976, с. 108].
На території колишнього с. Теремне (зараз увійшло до складу міста) був курганний могильник давньоруського часу, який досліджувала К. Мельник 1898 року [Мельник, 1901, с. 563-565].
На проспекті Волі на подвір’ї будинку 4-а (ближче до вул. Паркової) – поселення культури Луки-Райковецької та давньоруського періодів [Златогорський, Баюк, 2008, с. 375]. На проспекті Волі, між будинками № 11-19 – поселення давньоруського періоду. Земляними роботами тут виявлено залишки напівземлянок [Кучинко, 1991, с. 17]. Там же, в нинішньому сквері, навпроти гімназії № 4 були ранньослов’янський і давньоруський могильники [Кучинко, 1991, с. 17].
На вул. Володимирській, навпроти церкви і цвинтарю – грунтовий могильник ранньослов’янського часу [Кучинко, 1991, с. 16]. На вул. Гаврилюка (уроч. Свята Гора) – курган ХІІ ст. [Кучинко, 1991, с. 17]. На вул. ГулакаАртемовського – стоянка пізнього палеоліту, яка була випадково виявлена під час земляних робіт [Кучинко, 1991, с. 16].
На вул. Кафедральній біля костьолу св. Петра і Павла – грунтовий могильник ранньослов’янського часу [Кучинко, 1991, с. 16-17]. На цій же вулиці на місці колишньої Миколаївської церкви, де зараз аптекоуправління, – могильник ранньослов’янського часу [Кучинко, 1991, с. 16-17], давньоруські і пізньосередньовічні матеріали [Златогорський, Баюк, 2008, с. 89-97].
На вул. Короленка – поселення XI ст. 1980 року Г. Охріменко в котловані під забудову службового корпусу «Будинок дитини» виявив залишки напівземлянки [Терський, 1991, с. 21]. На вул. Лесі Українки перед колишнім будинком побуту – давньоруський могильник [Кучинко, 1991, с. 17].
На вул. Марцинкевича на правому березі р. Стир – поселення ХІІ–ХІІІ ст. Рятівними розкопками М. Кучинка тут виявлено рештки глиняної печі діаметром череню 1,7 м. Поруч з нею знайдені фрагменти горщиків ранньослов’янського часу. На цьому ж проспекті, в районі СШ № 15 – грунтовий могильник вельбарської культури [Кучинко, 1991, с. 17].
На вул. Потебні – селище давньоруського часу [Кучинко, Охріменко, 1995, с. 17]. На вул. Прогресу (уроч. Над Сапалаївкою) – поселення і грунтовий могильник давньоруського періоду [Кучинко, 1991, с. 17].
На вул. Івана Франка в районі пивзаводу – багатошарове поселення тшинецько-комарівської, Луки-Райковецької та давньоруської культур [Златогорський, Баюк, 2008, с. 90]. На цій же вул. І. Франка, де тепер залишки кладовища, – грунтовий могильник давньоруського періоду [Колосок, 1976, с. 54; Кучинко, 1991, с. 17].
На початку вул. Т. Шевченка на подвір’ї дитячого садка – поселення і грунтовий могильник давньоруського періоду. На цій же вулиці на лівому березі Стиру біля пристані – давньоруське поселення. З його площі зібрано уламки гончарного посуду з клеймами, бойові сокири, серп, замки і ключі, прикраси: бронзові браслети, срібні і олов’яні персні-печатки, свинцеві пломби, уламок гривни тощо [Кучинко, 1991, с. 17].
Джерела
Златогорський О. Є., Баюк В. Г. Про результати рятівних археологічних досліджень на багатошаровому поселення в урочищі «Гнідавська Гірка» 2008 року // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2009. – № 13. – С. 73–79.
Кучинко М. М. Археологічні дані до історико-топографічної карти міста Луцька / М. М. Кучинко // Тези Республіканської конференції по «Атласу історії культури Волинської області». – Луцьк, 1991. – С. 16–17.
Кучинко М. М. До питання про оборонні укріплення середньовічного Луцька / М. М. Кучинко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Луцька міська громада: історія, традиції, люди : наук. зб.– Луцьк, 2007. – С. 29– 32.
Кучинко М. М. Археологічні рятівні роботи на Волині / М. М. Кучинко // Археологія. – 1976. – № 19. – С. 107–108.
Кучінко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Луцьк : Вид-во ВДУ «Вежа», 1995. – 166 с.
Колосок В. Б. Історико-топографічні умови виникнення Луцька / В. Б. Колосок // Археологія. – 1976. – № 20. – С. 51–59.
Малевская М. В. Архитектурно-археологические исследования на территории Луцкого Верхнего замка / М. В. Малевская // Старий Луцьк : наук.-інформац. зб. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. – С. 134–165.
Мельник Е. Н. Раскопки в земле лучан, произведенные в 1897 и 1898 гг. / Е. Н. Мельник // Труды ХІ Археологического съезда. – М., 1901. – С. 479– 576.
Свєшніков І. К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ – на початку II тисячоліття до н. е. / І. К. Свєшніков. – К. : Наук. думка, 1974. – 207 с.
Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego / A. Cynkałowski. – Warszawa, 1961. – S. 90.Терський С. В. Історія вивчення житлового будівництва Лучеська у VІІ–ХІV ст. // // Тези Республіканської конференції, присвяченої «Атласу історії культури Волинської області». – Луцьк, 1991. – С. 19–22.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 123 – 127.