Церква Успіння
Віктор Вечерський
Успенська церква, 1866 (архіт). У центрі села.
Мурована однобанна церква стоїть на високому березі струмка. Відіграє роль архітектурної домінанти в забудові й ландшафті.
Церква збудована протягом 1864 – 66 й освячена 22 грудня 1866, як свідчить напис, що зберігся на хорах. Протягом 20 ст. зазнала деяких незначних перебудов і втрат, проте загалом добре зберегла автентичні архітектурні форми й декор.
За архітектурним типом належить до тринавових чотиристовпних однобанних храмів. При цьому не може бути зарахована до хрещато-баневого типу, оскільки коробові склепіння, що перекривають прилеглі до середохрестя відтинки середньої нави й трансепта, мають вісі, перпендикулярні щодо вісей нави й трансепта. Церква має неординарне вирішення середохрестя й світлової бані: на середохресті чотири пілони, з’єднані півциркульними підпружними арками, за допомогою трикутних сферичних пандативів несуть зрізану сферу, на якій стоїть 8-віконний циліндричний підбанник, увінчаний сферичним куполом.
Незвичайно вирішений і вівтар храму: він тридільний, з широкою гранчастою середньою частиною, перекритою 5-лотковим зімкнутим склепінням, та прилеглими обабіч екседрами. Квадратові в плані приміщення по кутах центрального об’єму храму перекриті хрестовими склепіннями. З заходу прилягає вузький тридільний нартекс, перекритий коробовим склепінням, над яким влаштовано хори. Сходи на них влаштовано в північній камері нартекса.
Зовнішні об’єми й форми церкви традиційні для «російсько-візантійської» стилістики 2-ої пол. 19 ст.: фасадні площини розчленовані на окремі прясла вузеньким пілястрами на п’єдесталах, з позакомарним завершенням кожного прясла. Закомари килевидної форми з тонким профілюванням. Віконні й дверні отвори мають витягнуті пропорції й аркові перемички. Вікна другого ярусу – круглої форми. Баня зараз покрита конічним дахом (первісне шоломовидне покриття втрачено). Об’єм вівтаря дещо нижчий, ніж об’єм самого храму, й має окремий дах. Загалом, силует і образ храму статичний і досить монументальний.
Церква мурована з місцевої червоної цегли не дуже доброго випалу на вапняно-піщаному розчині, зовні й усередині потинькована. Фасади побілені. В інтер’єрі добре зберігся комплекс олійних мальовань кін. 20 ст.: орнаментальні композиції неовізантійської стилістики, що підкреслюють основні архітектурні членування інтер’єру (пілони, підпружні арки, карнизи, пандативи, підбанне кільце), а також окремі композиції з постатями Богородиці, святих (у т. ч. Святої Рівноапостольної княгині Ольги) в аркових облямуваннях. На пандативах містяться погрудні зображення Євангелістів у круглих медальйонах. За стилістикою ці мальовання близькі до ранніх церковних розписів видатного російського художника М.Нестерова (1862 – 42), творчість якого тісно пов’язана з Україною та Сумщиною. Іконостас храму історико-мистецького інтересу не становить. Підлога з дощок. Дахи по дерев’яних кроквах укриті покрівельною сталлю.
Успенська церква у с. Вощиніно є характерним провінційним зразком храмів «російськовізантійського» стилю в річищі історизму останньої тр. 19 ст. На сьогодні стан церкви незадовільний.
[Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / В. В. Вечерський. – К., 2005. – С. 500 – 501.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 937 – 938.