Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Василя

Церква св.Василя

Розмір зображення: 660:800 піксел

Світлина І. Синкальського 1991 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 417.

Каплиця св.Василя [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 154].

Дерев’яна церква св.Василя Великого 1938 р., майстер Степан Паньків [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 119].

с. Міжинець (Міженець).

Старосамбірський.

Церква св. Василя Великого. 1938.

Перша згадка про церкву походить з 1448 р. Пепередня дерев’яна церква була збудована у другій половині XVIII ст. Вона згоріла під час першої світової війни. У 1919 р. збудували тимчасову дерев’яну каплицю, а у 1938 р. її перебудував і розширив на церкву Степан Паньків. Це тризрубна будівля, завершена над навою четвериковою вежечкою з дзвонястим завершенням.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1245.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 1677.

Archiwum Przemyski. Archiwum Biskupstwa grecko-katolickego Przemyskiego, sygnatura № 377, strona № 245.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1938. – Перемишль, 1938.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 417.

Довідка на сайті