Пам’ятки археології

Ярослав Ліхолєтов, В’ячеслав Ревенко

Курганний могильник (1), 4 тис. до н. е. – 2 тис. (археол.). Навколо села.

Складається з 37 курганів. Кургани № 1, 30–33 – за 0,663–1,134 км на південь від мосту через р. Великий Бурлук (ліва прит. р. Сіверський Донець), який розташований на північно-східній околиці села; № 2–25 – за 1,045–2,145 км на південний схід від мосту; № 26–29, 35–36 – за 0,664–1,219 км на південний захід від мосту; № 34 – за 0,335 км на північний захід від мосту; № 37 – за 0,641 км на захід від мосту через р. Великий Бурлук (ліва прит. р. Сіверський Донець), який розташований на північно- східній околиці села.

Курган № 27 – зафіксовано та нанесено на військово-топографічну карту західної частини Російської імперії. Картографовано Республіканським проектним інститутом із землевпорядкування «Укрземпроект» (Харківський філіал) під час геодезичної зйомки у 1973. Провели візуальний огляд С. Качало та І. Білько під час інвентаризації пам’яток археології у 2018. Вис. 0,3–5,0 м, діам. 21–60 м.

Розкопки не проводились. Культурну приналежність не визначено. На курганах зустрічаються опори лінія електропередачі. Розорюється.

Курганний могильник (2), 23–18 ст. до н. е., 2 ст. до н. е. – 2 ст. (археол.).

За 0,3 км на південний схід від села, на другій надзаплавній терасі лівого берега р. Великий Бурлук (прит. р. Сіверський Донець).

Складався з 5 курганів. 3 кургани дослідив В. Клименко у 1979. Вис. 0,7 м, діам. 32 м. Виявлено 17 поховань катакомбної культурно-історична спільність.

Вхідна яма та камера одного з поховань мали підпрямокутну форму з округленими кутами. 2 поховання здійснені в ямах підпрямокутної форми, одна з яких мала підбої з трьох сторін. В одній з ям влаштовано 1 східець. Поховання індивідуальні. 1 поховання (дитини) збереглося у вигляді 3 ребер. 2 небіжчики покладені на правому боці та орієнтовані головами на південний захід та південь. Руки в одного з них зігнуті у ліктях. Ноги в обох зібгані у тазових та колінних суглобах. У похованнях виявлено: залишки підстилок у вигляді тліну коричневого кольору, дерев’яний заклад до камери, тлін білого, жовтого кольору, червону вохру, кістки корови та вівці. Інвентар представлений 4 глиняними посудинами. Вони прикрашені відбитками шнуру, тасьми, зубчастого штампу, нігтя, насічками, наліпними валиками, загладжуваннями пучками трави.

Яма поховання овальної форми з закругленими кутами. У всіх стінках влаштовано невеликий підбій. Поховання представлене нижньою частиною скелету покладеного на правому боці, головою на південь. У похованні виявлено: тлін білого, жовтого кольору, червону вохру, кістки вівці. Інвентар представлений 2 глиняними посудинами біконічної та опуклобокої форми. Вони прикрашені відбитками шнуру, нігтя, зубчатого штампу, гладкими валиками.

6 поховань здійснені у камерах, 5 поховань – у ямах (одна з підбоєм) округлої, овальної та підпрямокутної форми, з такими ж вхідними ямами. В ямах влаштовано 1 або 2 східця та підбої в одній чи декількох стінках. Поховання індивідуальні, одне – парне. Деякі кістяки були поза анатомічним порядком. Небіжчики покладені на правому боці та спині, орієнтовані головами на південь, захід та південний схід. Руки покладені прямо або зігнуті у ліктях, з кистями перед груддю чи на тазу. Ноги зібгані у тазових та колінних суглобах. В похованнях виявлено: дерев’яний заклад до камери, залишки підстилок у вигляді тліну коричневого кольору, тлін білого, жовтого кольору, крейду, червону вохру, кістки корови. Інвентар представлений: бронзовими пронизками циліндричної форми, кістяними та залізним скроневим кільцем, астрагалами, іклом собаки, 8 цілими та 2 фрагментованими глиняними посудинами. Вони прикрашені відбитками шнуру, тасьми, зубчастого штампу, нігтя, насічками, нігтьовими затисками, наліпними валиками розчленованими затисками, відбитками та вдавленнями палички, вертикальними загладжуваннями пучками трави, прокресленими зигзагоподібними лініями. Яму сарматського поховання не простежено. Кістяк лежав на спині у витягнутому положенні, головою на південний схід. Інвентар представлений 4 підвісками із зубів оленя та 5 бусинами з вапняку циліндричної форми.

До 2014 матеріали досліджень зберігались у Єнакієвському Палаці дитячої та юнацької творчості. У зв’язку із початком проведення АТО (з 2018 – ООС) місце перебування знахідок невідомо.

Література

Матеріали відділу пам’яток археології Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».

Схемы планов землепользователей Шевченковского района Харьковской области с нанесением памятников археологии. – Х.: Республіканський проектний інститут із землевпорядкування «Укрземпроект»: Харківський філіал, 1973.

Шрамко Б. А., Михеев В. К., Грубник-Буйнова Л. П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. – К.: Наук. думка, 1977.

Военно-топографическая карта Западной части Российской Империи: губ. Полтавской и Харьковской / Военно-топографическое Депо. – 1846–1863. – ряд ХХIІІ.

Клименко В. Ф. Исследования на Харьковщине // Археологические открытия 1979 г. – М.: Наука, 1980.

Клименко В. Ф. Курганные древности Северского Донца. – Енакиево, 1997.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. Куп’янський район. Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 182 – 183.