Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Івана Богослова

Церква св. Івана Богослова

Розмір зображення: 800:792 піксел

Загальний вигляд з позиції А3. Фото Богдана Мартинюка, квітень 1999 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 300.

Перші згадки про церкву датуються 1635 р. 1 У 1646 р. вона отримала привілей від дідича Яна Войцеха Шавловського. 2 У 1679 р. парафії надав ерекційний акт дідич села дрогицький староста Збіґнєв Оссолінський. 3 У 1757 р. на місці старої церкви збудовано нову дерев’яну однобанну будівлю з дзвіницею над бабинцем. 4 При ремонті церкви у 1837 р. збудовано окрему дерев’яну дзвіницю. 5 Парафія вчинила опір відлатинщенню обряду у 1867 р. та введенню православ’я у 1872-1874 рр. 6 З 1875 р. – православна. У 1877 р. ґрунтовно відремонтована. 7 У 1902 р. проект нової дерев’яної церкви розробив єпархіальний архітектор Володимир Покровський, але він був відхилений. 8 Тоді В. Покровський зробив проект мурованого храму9 Констракт на будівництво у 1904 р. підписав мешканець міста Кодня майстер Едуард Старжинський, але будівництво було перерване. 10 Будову здійснено щойно у 1913-1914 рр. 11 за проектом архітектора Александра Пуринґа. У 1913 р. стару церкву перенесено на нове місце. 12 Після першої світової війни нова церква зачинена, а у 1925 р. перетворена на парафіяльний костел св. Івана Хрестителя. 13 Доля дерев’яної церкви невідома. Ще в кінці 1920-х рр. використовувалася ксьондзом як шпихлір. 14

Розташована на рівній ділянці при сільській дорозі. Нагадує подібні споруди архітектора Пуринґа в Городку коло Дрельова і Лазиськах. Невелика споруда в російському національному стилі. Зведена з червоної цегли, нетинькована. Складається з ширшої прямокутної нави, до якої зі сходу прилягає вужчий прямокутний вівтар з двома захрис-тіями по боках, а з заходу – прямокутний присінок-бабинець з двома невеликими приміщеннями по боках. Нава і вівтар тепер криті двосхилими причілковими дахами. Над гребенем даху нави збереглася вежеч-ка з цибулястою главкою-маківкою. Над бабинцем здіймається чотирибічний ярус дзвіниці, критий тепер двосхилим дахом. Стіни церкви зберегли частково орнаментику, характерну для споруд А. Пуринґа.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 337.

3. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Мшанна. // ХВЕВ, 1890. № 17. – С. 295-296.

4. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 586.

5. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Мшанна. // ХВЕВ, 1890. № 17. – С. 295-296.

6. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Świentej na Podlasiu. Lublin, 1921. – S. 167-179.

7. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Мшанна. // ХВЕВ, 1890. № 17. – С. 295-296.

8. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 795.

9. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 1054.

10. Там само.

11. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 259, аркуш 40.

12. Там само.

13. Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. – Warszawa, 1993.

14. Kuligowski J. Rewindykacje świątyń pounickich w diecezji siedleckiej w latach 1918-1939. – Siedlce, 1996. – S. 339.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 300 – 301.