Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Страшний суд. Ікона 15 ст.

Страшний суд. Ікона 15 ст.

До доробку цієї майстерні [ікон з Ванівки] слід віднести й ікону «Страшний суд» з Мшанця (Лемківщина), яка разом з ванівською належить до найстаріших зразків цього жанру, відомих в українському станковому живопису. Багатофігурна композиція «Страшного суду» разом із «Страстями» була дуже популярною в українському малярстві аж до кінця XVIII століття. Ці сюжети, очевидно, тісно пов’язувалися з традиціями настінних розписів; тема «страшного суду» призначалась для західної стіни, «Страсті Христові» – для північної.

Сюжетне розкриття «Страшного суду» протягом століть зберігає свій основний канон, змінюється лише форма вислову й деталі. Це одна з монументальних програмових композицій, де знайшла пластичне втілення вся система середньовічного світогляду з віруванням у загробне життя.

Композиційна схема ванівської і мшанецької ікон майже ідентична в своїй основі і цілком аналогічна тогочасним новгородським зображенням на цю тему (Державна Третяковська галерея, Київський державний музей російського мистецтва).

Розгортається вона в шести горизонтальних поясах. Вгорі, обабіч грізного Христа-судді з пристоячими Марією та Іоанном Предтечею, – ангельські небесні сили, нижче – апостоли, що урочисто сидять на лавах. Далі, ліворуч – праведники і праворуч – представники різних народів. Нижче розташовані рай, оточений муром, земля, що віддає померлих, та пекло у вигляді двоголової потвори на тлі вогненного язика. Серед покараних грішників – шинкарка, її зображують в українських «страшних судах» як одну з причин всілякого гріха. Дуже потішні сповнені руху чорні силуети чортиків в найрізноманітніших позах. Вони біля кожного з митарств, нанизаних вздовж змія, що виповзає з пекельної пащеки і, звиваючись, заповнює всю середину композиції, досягаючи престолу з рукою, яка зважує справедливі й несправедливі вчинки людей.

В зображенні митарств можна вбачати своєрідну сатиру на неймовірну кількість різних митниць, що ними були заставлені всі торговельні шляхи. У сценах смерті убогого Лазаря та багача виразно підкреслені соціальні контрасти. В українському живопису зображення «страшних судів» цікаве саме цими побутовими деталями, що часто набувають гострого соціального й навіть сатиричного звучання та свідчать про зв’язок образотворчого мистецтва з фольклором (с. 231 – 232).

Страшний суд. Ікона з Мшанця. XV ст. Львівський музей українського мистецтва.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 230.