Будинок з історією

Омелян Довганич

Розмір зображення: 800:600 піксел

Будинок, в якому жив і працював Патрус-Карпатський А.М. (іст.). Вул. А. Патруса-Карпатського, 3. На червоній лінії забудови вулиці. Одноповерховий, цегляний, тинькований, з мансардою, покритий черепицею. У будівлі дві кімнати, коридор, кухня.

Патрус Андрій Михайлович [псевдо. Карпатський] (29.03.1917, с. Теребля, Тячівський р-н – 19.04.1980, м. Київ) – письменник, громадський діяч.

Народився у селянській сім’ї. У 1937 закінчив Мукачівську гімназію. Працював у газетах «Русский народный голос» і «Нова свобода» у м. Хуст. Після окупації389 Карпатської України потрапив у списки неблагонадійних. 29 вересня 1939 нелегально перейшов в СРСР. Працював в одній з газет м. Кам’янець-Подільський. У 1942-43 служив перекладачем у чехословацькій військовій місії у м. Куйбишев (нині м.Самара, РФ), відтак у складі Чехословацького армiйського корпусу дiйшов до рiдних Карпат. У 1945-47 – літературний редактор газети «Закарпатська правда». У 1946 очолив Закарпатське відділення Спілки письменників України. 12 листопада 1947 заарештований у Києві, засуджений на 25 років за шпигунську діяльність тощо. 1956 звільнений і реабілітований. Автор низки поетичних і прозових збірок, зокрема «Плетью по совести» (1937), «Що в серці найсвятіше» (1958), «Терези часу» (1967), «Верховина» (1978). Помер у Києві, похований на Берковецькому кладовищі. 1993 у рідному с. Теребля на фасаді будинку, де він народився, встановлено меморіальну дошку.

Джерела і література

Довганич О. Патрус-Карпатський Андрій Михайлович // Реабілітовані історією. Закарпатська область. – Кн. друга. – Ужгород: Закарпаття, 2004. – С. 499-504; Хланта І. Літературне Закарпаття у ХХ ст. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – С. 539-550.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 388 – 389.