Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1992 р. Розсипані перли українського намиста

Наприкінці 1970-х років закінчено реставрацію іконостаса й ікон з храму Покрови Богоматері в Миролі. Ця церква, збудована в 1770 році, стоїть на схилі в середній частині села.

Іконостас того самого часу, що й будівля. У ньому також додержано основних іконографічних вимог. Судячи з рівня живопису, робили його кілька майстрів. „Богородицю” та „Христа-вчителя” з намісного ряду малював, мабуть, найдосвідченіший з них. Менш упевненою рукою написані ікони „Святий Миколай” та „Покрова Богоматері”. Ще інший працював над празниками, апостолами та пророками і „Розп’яттям”, яке завершує динамічно вирішений бароковий іконостас з пульсуючими лініями обрамувань празничних ікон та високих рам намісного ряду, стовпчиків між окремими апостолами, закручених картушів з пророками.

Та найбільше знов притягують увагу ікони на стінах нави. Усі вони XVII століття. Належить сюди вже згадуваний „Архангел Михаїл” з тридільною церквою на тлі з майстерні риботицьких малярів. „Богоматір з дитиною і пророками” на клеймах, „Воздвижения” разом з іконами „Святого Миколая-єпископа” та „Христа-вчителя з апостолами” з Прикрої первісне – і це дуже ймовірно – становили один намісний ряд. Про це свідчить спосіб моделювання, однакове вирішення обрамувань з імітацією коштовного каміння. З тієї самої майстерні походить і ми-рольський „Спас нерукотворний”.

В іншому ключі написані „Різдво Богородиці” та „Успіння”. У них посилена площинність вирішення з виразним рисунком. У першій іконі хочеться підкреслити важливу ролю народного типажу служок, вбраних у тогочасний одяг. Рідкісним на території Східної Словаччини є зображення „Старозавітна Трійця” та „Свята Феодосія”.

Джерело: Ґрешлик В. Розсипані перли українського намиста. – Пам’ятки України, 1992 р., № 1, с. 34 – 42.