1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

с. Нагуєвичі Вижні (Нагуєвичі).

Дрогобицький.

Церква Перенесення мощів св. Миколи. 1801.

За переказами, збудована на місці давнішого монастиря, спаленого татарами коло 1600 p., згадки про який походять з 1566 р. Цей монастир у Башеві (давня назва Нагуєвич) мав фальсифікат надання привілею від князя Лева Даниловича. В середині XVIII ст. тут існувала парафіяльна церква, про що свідчать митрополичі декрети 1746 р. в справі майнового спору між священиками верхньої і нижньої церков. Про час побудови існуючої дерев’яної церкви свідчить напис на хрестовому сволоці нави:

«… здася домъ Божий poкy Божаго AWA (1801) стараніємъ власнымъ па… и горной нагуєвской за бытности вєлєб. отца Вінннцкаго пароха. Майстеръ Іоан Панас и Ілій Думакъ началник фундации Іоан Мацъ и Іоан Климко».

Будівля дерев’яна тризрубна одноверха, завершена сплюсненою шоломовою банею на широкому восьмерику нави. В середині ХІХ ст. Яків Франко, батько Івана Франка, своїм коштом відновив вівтар, справив окуту в срібло і золото «Євангелію» та залізний хрест і камінь на пам’ятник в честь знесення панщини. У 1932 р. майстри Осип Гомзяк, Степан Думяк та Юліан Підляшецький відновили церкву, про що залишили напис на зрубі нави:

«Відновлено церков 1932 р. Майстри Гомзяк Осип // Думяк Степан // і Юліян Подляшецький Комітет о. М. Єднакий // Петро Котин Михайло: Гринь Хруник // за началь гром // Василя Твердовського».

Зачинена у 1962 р. У 1972 р. реставрована. З 1989 р. знову чинна. Поряд з церквою – триярусна стовпова дзвіниця з 19 ст.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 856 Самбірська економія, опис 1, справа № 425.

«Вістник». – Відень, 1850, № 66.

Дрогобиччина – земля Івана Франка. – Нью-Йорк – Париж: – Сідней – Торонто, 1973, c. 329.

Крип’якевич І. Середньовічні монастирі в Галичині. // Записки чина св. Василія Великого. – Жовква, 1926. – Т. 2, вип. 1, 2. – с. 70 – 104.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 165 – 167.