Паспортна інформація

Пам’ятка монументального мистецтва.

1856 р., 1956 р., 1981 р.

Розміщення:

Львівська обл., Дрогобицький район, с. Івана Франка, при в’їзді в село.

Загальний опис:

Садиба являє собою зразок типового для Бойківщини господарства, яке складається з хати і окремих господарських будівель, і займає ділянку довжиною 86 м. та шириною 21 м.

1. Хата. У плані будівля має форму прямокутника. Складається з двох кімнат, розділених сіньми. В тильній стороні правого приміщення відділена комора. Високі стіни хати складені з ялинових півкругляків – плениць, з’єднаних на кутах простими замками. Щоб надати будівлі більшої стійкості, зруб її ставлено з невеликим нахилом до середини. В середині стіни набиті дранкою, тиньковані і побілені. Дах утричі вищий видимої частини зрубу. Це досягається завдяки значній довжині крокв, а також острішками, які продовжують стріху. Покрита хата житньою соломою.

Сніпки-китиці укладено колоссями догори, а гузирем донизу. Дах, покритий в такий спосіб, довше зберігається, а уступи, утворені сніпками, горизонтально оперізуючи будівлю, прикрашають її. На головному фасаді по двоє вікон з кожної сторони, в центрі двері, які ведуть в сіни, а відтак у житлові кімнати і комору.

Розміри хати загальні: 15,3×7×8,5 м.;

Висота зрубу – 2 м.;

лівої кімнати – 5,5×6,7×2 м.;

правої кімнкти – 5,5×4,3×2 м.;

сіней – 3,7×6,7×2 м.;

комори – 5,5×2,1×2 м.

2. Стодола-стайня. Конструктивно будівля складається з окремих зрубів стайні і комори, які з’єднані окремою стіною і воротами боїща (стодола, тік), що влаштоване між двома зрубами. Стіни споруди складені з смерекових плениць. Дах високий, покритий житніми солом’яними сніпками. Стайня – найважливіше приміщення в будівлі. Тут утримувалась худоба. В коморі зберегалося зерно, різноманітний господарський реманент. Боїще слугувало для обмолоту снопів, віяння зерна.

Розміри стодоли-стайні (загальні): 13,8×8,8×9,1 м.;

висота зрубу – 2 м.;

стайні – 4×8×2 м.;

боїща – 3×8×8,7 м.;

комори – 5,7×8×2 м.

3. Шопа-шпихлір. Двудільна в плані споруда, складена з ялинових плениць з’єднана на кутах в простий замок. Дах чотирисхилий, покритий гонтом. Незначний винос піддашшя з однієї сторони підтримується двома стовпами. Тут складали господарське знаряддя, зберігали зерно, тканини, дрібні речі та посуд сезонного вжитку.

Розміри шопи-шпихліру: 7,4×4,5×7 м.;

висота зрубу – 2 м.

4. Кузня. Приміщення кузні – однодільна в плані зрубна споруда, складена з смерекових брусів, з’єднаних на кутах в простий замок, з широким виступаючим навісом дахом, вкритого гонтом. В інтер’єрі виділяється піч з горнилом і ковальський міх.

Розміри кузні (загальні): 9,2×6,6×6,4 м.;

кузні (зрубу) – 6,1×5×2 м.

5. Оборіг. На території садиби встановлено 2 обороги. Конструктивно це примітивна, але дуже практична споруда для зберігання сіна, соломи – чотири закопані в землю стовпи, на яких влаштовано чотирисхилий рухомий дашок, вкритий соломою, який підносився догори в міру прибування сіна.

Розміри: 3,9×3,9 м.

6. Криниця. Стіни ями колодязя викладені річковим камінням, зверху встановлено чотирикутний зруз з смерекових плениць. Відро з водою витягалось за допомогою дерев’яної палиці з сучком.

Розміри зрубу: 1,3×1,3×1,1 м.

7. Арка. На бетонному цоколі (з фасадної сторони, ліворуч і праворуч прилягають п’ятиступінчаті сходи з мармурової крихти) піднімаються по кутах по три квадратних колони, встановлені на спільному стереобаті. У верхній частині колони з’єднані антабламентом, який завершується дахом з архітектурним елементом у вигляді цементної кулі в центрі. На тильній стороні арки колони з’єднані суцільною стіною, облицьованою мармуровою крихтою сірого кольору. На цій же стіні – меморіальна дошка, розміром 0,8×0,45 м., з викарбованим написом:

“На цьому місці стояла хата, в якій 27.08.1856 р. народився видатний український письменник-революціонер-демократ І.Я. Франко”.

Капітелі колон прикрашені рельєфним геометричним орнаментом.

Арка викладена з цегли і бетону.

Розмір арки – 8×4,75×4,75 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі у сім’ї Якова Івановича Франка і його дружини Марії Миколаївни Кульчицької, родом із сусіднього села Ясенці-Сільної, народився їх перший син – Іван Якович Франко – великий український письменник, публіцист, літературний критик і вчений, громадський, політичний діяч революційно-демократичного напрямку.

Садиба Франків знаходилась на краю села, на хуторі Слобода. У 1885 р. внаслідок стихійного лиха, хутір згорів, згоріла і садиба Франків. Через рік Гринь Гаврилюк, вітчим Івана Франка, збудував нову хату. В 1910 р. цю хату розібрали і поставили в саду (простояла до 1980 р.).

У 1956 р. під час відзначення 100-річчя з дня народження І. Франка, на місці,. Де стояла батківська хата встановлено пам’ятну арку. У 1980 р. розпочалися роботи по відтворенню садиби батьків письменника згідно рішення облвиконкому № 170 від 11 березня 1980 р.

Цьому передувало докладне вивчення етнографічного опису І. Франка “Моя вітцівська хата”, кадастральних карт, архівних документів, народного будівництва кінця XIX ст., спогадів мешканців села.

Замовлення на відтворення садиби-музею Івана Франка подав Літературно-меморіальний музей Івана Франка. Авторський проект на відтворення садиби виготовив інженер-мистецтвознавець І.В. Сенів, технічну документацію розробили спеціалісти Львівської спеціальної науково-реставраційної виробничої майстерні під керівництвом І.Р. Могитича. Контроль по виконанню будівельно-реставраційних робіт, їх якісний стан та процентування обсягу проведених робіт здійснювала наукова частина музею народної архітектури та побуту у Львові.

У серпні 1981 р. в день святкування 125-річчя з дня народження Івана Франка відбулося урочисте відкриття садиби-музею.

Реставраційні роботи:

Технічна документація зберігається у фондах Літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Рішення виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих № 183 від 1972 р.

Охоронний № : 347

Основна бібліографія, архівні дані:

Бонь В.Л., Оркун М.О. Стежка Івана Франка // Фотопутівник по художньо-меморіальному комплексу.- Львів: “Каменяр”, 1984.

Мигаль О. Біля Франкової криниці // Ленінська молодь.- 2 вересня, 1982.

Іван Франко у спогадах сучасників.- Книжково-журнальне вид-во.- Львів, 1956.- С. 7.

Іван Франко у спогадах сучасників.- Книга друга.- “Каменяр”.- Львів, 1972.- С. 28.

Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область.- АН УРСР.- К., 1968.- С. 295-296.

Ілюстративні матеріали:

Генплан садиби (1986 р.).

Генплан місцерозташування арки (1976 р.).

Фото садиби. Загальний вигляд.

Фото садиби. Загальний вигляд.

Фото арки. Зовнішній вигляд.