Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Садиба В.І.Немировича-Данченка

Пам’ятка історії

1903 р.

Розміщення:

Донецька обл., Великоновосілківський район, с. Нескучне, у центрі парку.

Загальний опис:

На північній окраїні села, в центрі парку стоїть старовинний одноповерховий будинок. Будинок побудований у 1850-і роки. Стіни дерев’яні, облицьовані паленою цеглою, цоколь кам’яний, покриття залізне, кубатура 1470 куб.м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Володимир Іванович Немирович-Данченко – відомий режисер, театральний діяч, педагог, письменник, драматург. Народився 11 (23) грудня 1858 р. в м. Озургети (Грузія), у сім’ї полковника.

Разом з К.С. Станіславським був засновником і керівником Московського художнього академічного театру ім. Горького.

До останніх років свого життя Немирович-Данченко очолював Московський художній театр, будучи його директором і художнім керівником. За постановку спектаклю “Кремлівські куранти” і за багаторічні видатні досягнення в галузі мистецтва та літератури Немировича-Данченко двічі (у 1941 та 1943 р.) удостоєно Сталінської премії.

Будинок, в якому в нинішній час знаходиться середня школа, був побудований в 1850-і роки бароном Корфом М.О., що жив з тут 1834 по 1883 рік. Після того, як дочка барона Корфа Катерина, вийшла заміж за Немировича-Данченка, дачу було їй дано як посаг.

Вперше Немирович-Данченко приїхав у с. Нескучне в 1903 р., після чого регулярно проводив там свої літні відпустки. Після жовтневої революції 1917 р. Немирович-Данченко передав маєток в дар жителям села.

Помер В.І. Немирович-Данченко 25 ківтня 1943 р. в Москві.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Рішення Вінницького виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих № 724 від 17 грудня 1969 р.

Охоронний № : 886.

Основна бібліографія, архівні дані:

Большая Советская Энциклопедия.- М., 1974.- Т. 17.

Історія міст і сіл УРСР. (Донецька область).- К., 1970.

Шапиро В.И. Вічно живе.- Донецк: Донбасс, 1972.

Ілюстративні матеріали:

План розташування садиби.

Фото садиби. Загальний вигляд.