Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Церква Успіння (нова)

Церква Успіння (нова)

Новоселиця. Церква Успіння пр. богородиці, 1928 р. Світлина 1998 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 696.

Новоселиця

Церква Успіння пр. богородиці. 1933. (УПЦ)

Розкол серед греко-католиків стався у 1927 р. Священик вимагав сплатити церкві борги, а селяни через бідність не могли цього зробити, і частина їх звернулася до православного владики в Мукачеві за дозволом на спорудження православної церкви.

Коли отримали дозвіл, то біля старої церкви, поряд з ділянкою Михайла Богаша збудували в 1928 р. каплицю розмірами 5: 8 м і присвятили її св. Юрію. Стіни були дощаті, а дах вкривали драниці. Тоді більше 10 сімей перейшли у православ’я.

Першим православним священиком став о. Кенийс з Дубового. До спорудження каплиці був причетний дяк Михайло Рацин, а першим куратором став Іван Кочіш.

У 1929 р. капличку перенесли на інше місце, а в 1930 р. довкола каплиці почали робити фундамент під нову церкву, яку завершили в 1933 р. і посвятили 28 серпня.

Головними майстрами були місцеві мешканці Іван Богаш, Андрій Рацин та Юрій Токач, що збудували в селі не одну хату. Майстрам допомагали Петро Васильович Токач, Петро Юрійович Токач, Михайло Богаш, брати Рацини. Гроші позичали під проценти в місцевих євреїв, жертвували і багаті селяни. Пам’ятають єврея з Королева Манґела, який дуже дешево продав для церкви етерніт і пізніше селяни віддячувалися, привозячи йому дрова. Земельну ділянку під будівництво виміняв в Івана Богаша Іван Кочіш.

Церкву збудували з вальків на кам’яному фундаменті у вигляді витягнутої тридільної базиліки. Західна частина була зроблена з дерева, а вище здіймалася чотиригранна дерев’яна вежа-дзвіниця, вкрита шатром. Очевидно, конструкція була каркасною, вхідних дверей не було.

У ніч на Великдень, 10 квітня 1977 р. сталася пожежа, що знищила всі дерев’яні частини церкви, лишився фундамент і стіни.

Того ж року взялися за відбудову. Західну частину з вежею вимурували з цегли, добудували хори. Довжина церкви збільшилася на 5 м і становила 18 м при ширині 7 м, висоті стін 4,5 м та висоті вежі з завершенням 13 м. Відбудували храм брати Іван та Михайло Богаші – останній був головою церковного комітету з 1940 до 1980 р. Священиком тоді був о. Михайло Олмаші, касиром Петро Таркані.

Запам’ятався селянам аскетичним життям та вмінням лікувати очні хвороби ієромонах Василь Плиска, який служив у селі з 1940 до 1975 p. M. Олмаші намалював ікони до п’ятирядного іконостаса, вирізьбленого в кінці 1980-х – на початку 1990-х років за його начерками місцевими різьбярами Петром Таркані та Юрієм Рацином. Вогонь пощадив старі ікони, і вони дотепер прикрашають вівтар. У вежі встановлено чотири дзвони, два з них датовані 1809 та 1923 роками, інші без написів.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 696 – 697.