Церква св.Василя

Розмір зображення: 573:800 піксел

Церква 18 ст. (дерев.) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною : список. – К. : Держбудвидав, 1956 р., с. 37]; [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Дерев’яна церква св.Василя Великого 18 ст. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 88].

Діброва Тячівський район

Церква св. Василя Великого. XVIII ст.

Верхня церква не згадана у списку за 1751 p., але значиться у списку за 1801 р. Отже, збудували її у другій половині XVIII ст., можливо, в 1776 р. Найдавніше зображення церкви з 1920 р. залишив чеський дослідник Підкарпатської Русі Флоріан Заплетал. Можливо, в 19 ст. до бабинця прибудовано ще одне приміщення (в інтер’єрі добре видно, що це прибудова) з метою збільшення внутрішнього простору.

Таким чином корпус церкви значно подовжився, а башта з високим шпилем опинилася посередині даху. Вхід влаштували через прибудову. До ґанку, утвореного чотирма стовпами з поперечинами, вели дерев’яні сходи з поручнями.

Від часів Ф. Заплетала церква зазнала багато змін. Замість готичного шпилю башту увінчує чотирисхиле бляшане шатро. У 1928 р. всі дахи вкрили етернітом. Пізніше башту й опасання вкрили бляхою. Дерев’яні східці замінено бетонними. Стіни зрубів пофарбовано в коричневий колір. Усередині церкву оббито картоном і пофарбовано.

Ікони нові й нецікаві. Біля церкви стоїть одноярусна каркасна дерев’яна дзвіниця і кілька великих дерев’яних хрестів. Церква належала православній громаді, але та перейшла в новозбудований храм і доля дерев’яної пам’ятки – дуже непевна.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 582 – 583.

Довідка на сайті