Земська школа
Алла Кургаєва, Лариса Восьмірова
Будинок земської школи, у якій мешкав і працював Грінченко Б. Д. (іст., архіт.). Центр села. Споруджений у 70-х рр. 19 ст. на кошти І.Харитоненка, як земська школа.
Будівля цегляна, нетинькована, Г-подібна в плані, перекриття плоскі, балочні, дах вальмовий, покритий шифером. Площа 667 м кв. Школа має ошатний і, в той же час, строгий вигляд. Головний фасад розчленований кріповками на чотири рівнозначні частини, кожна з яких прорізана трьома рівновеликими вікнами.
Фланкуючі частини, оброблені рустом, з арочними вікнами, підкресленими імітованими арочними каменями, утворюють відчуття великої ваги, що надає будівлі деяку урочистість.
Дві центральні частини вирішені однаково. Кожна з них членується лопатками на три ланки. Ланка прорізає вікно з лучковою перемичкою, ніби замкнену в рамку, утворену площинами, що западають та фільонками, які завершуються цегляним візерунком.
Будівлю оббігає карниз з фризом, гладеньким в фланкуючих частинах та прикрашеним зубчиками в центральних. Підвіконна тяга разом з прямокутними цегляними рамками, що западають в середніх та виступають в фланкуючих частинах, утворює своєрідний цоколь будівлі.
Інші фасади будівлі оформлені набагато скромніше. Вхід розташований не з вулиці, як зазвичай у громадських будівлях, а з двору. Планування будівлі не збереглося. Раніше школа мала три класи та квартиру вчителя, яка складалася з двох кімнат та кухні, без окремого входу.
У 1884 – 85 в цьому будинку мешкав і працював вчителем Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – український письменник, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, історик, публіцист, видавець, громадсько-культурний діяч.
Народився на х. Вільховий Яр, що поблизу с. Руські Тишки (тепер Харківського р-ну Харківської обл.). Навчався у реальній школі в Харкові, звідки 1879 був виключений і ув’язнений за поширення нелегальної літератури. У 1881 склав екзамен на народного вчителя, вчителював, працював у Чернігівському земстві.
З художніми творами виступив у 1880-х рр. У 1884 – 85 працював у Нижньосироватській двокласній школі. Займав квартиру вчителя, що складалася з двох кімнат та кухні. Пише оповідання: «Екзамен» (1884), «Без хліба» (1884), «Сама, зовсім сама» (1885), «Ксеня» (1885), «Сестриця Галя» (1885), ряд віршів, записав десятки народних пісень, казок, весільний обряд.
З поетичних творів кращими є байки та ліричні вірші, збірка «Пісні Василя Чайченка» (1884). (Василь Чайченко – один з псевдонімів Б.Грінченка). Він автор першої книги для читання в школі українською мовою «Рідне слово», «Українські граматки» та ін. підручників.
Помер 23.04 (06.05) 1910 у м. Оспедалетті (Італія). Похований у Києві на Байковому кладовищі.
У 1988 на будинку колишньої земської школи встановлено меморіальну дошку /0,7 х 0,6 м/. У наш час будинок використовується місцевою школою.
[Українська Радянська Енциклопедія. – Вид. 2-е. – К., 1979. – Т. 3. – С. 172; Большая Советская Энциклопедия. – Изд. 3-е. – К., 1972. – Т. 7. – С. 337; Краткая литературная энциклопедия. В 8 т. – М., 1964. – Т. 2. – С. 391; Українська літературна енциклопедія. В 3 т. – К., 1988. – Т. 1. – С. 498-499; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 37, 552; Українські письменники: Бібліографічний словник. В 2 т.- К., 1963. – Т. 2. – С. 242-275.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1178 – 1179.