Церква Успіння
Розмір зображення: 800:640 піксел
Дзвіниця 18 ст. (дерев.) [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 194].
Дерев’яна церква Успіння 18 ст., в 1930 р. перевезена із с.Обава в м.Нова Пака (Чехія) [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 158].
Обава Мукачівський район
Церква Успіння пр. богородиці. XVIII ст. (ГКЦ у Чехії)
Церква Успіння була збудована триверхою, в бойківському стилі приблизно на початку XVIII ст. Спорудили її з дуба в селі із загадковою назвою Смеречанське (можливо, Смерекова?). З часом село збудувало більшу церкву, а стару в 1788 р. перенесли до Обави. Тоді над бабинцем звели високу барокову вежу і церква набула лемківської форми, а поряд збудували шестигранну дерев’яну дзвіницю.
У 1930 р. в Обаві споруджено муровану церкву, а дерев’яну того ж року купив чеський підприємець Отто Кречмер. Церкву розібрали і 1931 р. перевезли до Чехії, в містечко Нова Пака, де її встановив у парку, поблизу вілли Кречмера місцевий майстер Їрасек.
Образи іконостаса реставрував учень художньої школи В. Кречмера К. Медлік. На початку 1990-х років віллу, в якій був розміщений дім для старих людей, повернуто О. Кречмеру. У церкві відбулася перша після 40-річної перерви греко-католицька служба, на яку зійшлося багато людей з околиці та Ліберця – місцевого центру греко-католиків. Пам’ятка чудово збереглася. Довжина церкви становить 14,1 м (вівтар – 4 м), ширина – 8,2 м, висота вежі – 16 м. Новенький ґонт вкрито консервуючим розчином.
Повністю збережено інтер’єр, іконостас, дерев’яні свічники, розкішну різьблену і мальовану ладу, вишиті рушники. По периметру нави, на верхньому вінці зрубу йде різьблений трикутниками фриз. Колишня дзвіниця перетворена на альтанку. Завідує будинком та доглядає за церквою пан Йозеф Коут.
Дерев’яну церкву в Обаві згадують в XVII ст. У урбаріальних документах 1699 р. записано, що “церква спустошена, парохії немає”. У 1733 р. є згадка про дерев’яну церкву св. Миколи з одним малим дзвоном. У 1790 р. філії були в Дубині, Чабині, Косині, Нижній Грабівниці і в поселенні з назвою Zimbrilova, де в 1649 р. був свій священик, а в кінці XIX ст. згадують дерев’яну церкву.
У 1797 р. в церковних документах сказано, що треба якнайскоріше подати пропозиції щодо спорудження нової церкви на місці старої, що була збудована на 40 осіб і вже розвалювалася.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 229 – 231.
Довідка на сайті