Меморіальний комплекс
Валентина Федорова
Меморіальний комплекс: Братська могила радянських воїнів, 1943; Пам’ятний знак на честь загиблих воїнів-земляків, 1985 (іст.). Біля сільради.
Поховано 75 воїнів 240 стріл. дивізії, 180 танкової бригади, які загинули під час визволення села від нацистських загарбників 10 березня і 3 серпня 1943 та померли від ран за період березень – 20 серпня 1943 у 33-му ОМСБ. Відомі прізвища 49 воїнів (чотири – із 86-го СП, один – із 21-го СП 180-ї СД, решта – невідомо з яких військових частин).
У 1959 останки воїнів з різних місць перенесені у братську могилу, на якій у цьому ж році встановлено бетонну скульптуру воїна.
У 1985 проведено реконструкцію. Скульптуру воїна замінено бетонною стелою /4,0 м/ в формі «парусу» з барельєфним зображенням воїна в касці. На вершині стели прикріплені два прямокутні трикутники із бетону, що з’єднані вгорі так, що в проекції утворюють п’ятикутню зірку. Під кутом до стели на бетонній основі покладено 2 чавунні надгробні плити з меморіальними написами і прізвищами загиблих воїнів. Зліва від могили встановлено стелу із пісковику /2,0 х 19,8 м/, на якій 11 чавунних дощок з 123 прізвищами воїнів-земляків, які загинули в роки Другої Світової війни і меморіальними текстами.
Серед прізвищ воїнів-земляків Садовський Іван Максимович [1912, с. Олексіївка – 7.10.1944, смт. Ліпкани (Британський р-н., Республіка Молдова)] – Герой Радянського Союзу (29.10.1943).
Народився у селянській родині. Закінчив 7 класів. Працював у колгоспі. У Червоній Армії у 1933-34 та у 1938. У 1939 закінчив курси молодших лейтенантів. На фронтах Другої світової війни з лютого 1943. Командир роти 836-го СП (240-а СД, 38-а армія Воронезький фронт) лейтенант І.Садовський перший із свого батальйону 28.09.1943 під вогнем противника подолав Дніпро у районі с. Лютеж (Вишгородського рну Київської обл.), закріпився на правому березі. На протязі 7 днів відбив 6 контратак ворога, надійно утримуючи захвалений плацдарм, забезпечив переправу частин дивізії.
Нагороджений орденом Леніна, Червоного Прапору, 2 орденами Вітчизняної війни 1 ст., орденом Червоної Зірки. Похований на площі смт Ліпкани Британського р-ну Республіки Молдова. У с. Олексіївка його іменем названо одну з вулиць, на будинку школи, де навчався Герой встановлено меморіальну дошку.
[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 3125, оп. 1, спр. 11, арк. 49, 51 – 54, 57, 65 – 69; ф. 1428, оп. 2, спр. 16, арк. 14, 15; спр. 17, арк. 59, 60, 64 – 69, 73, 79. Списки безповоротних втрат 33 ОМСБ, ф. 240 СД, оп. 26915 С, спр. 3, арк. 267-268; Державний архів Сумської обл., Ф. НДБ «Хронологический справочник о временной оккупации немецко-фашистскими захватчиками Сумской области и ее освобождение Красной Армией 1941 – 1943». – С. 277; Паспорти військових поховань м. Суми і Сумського району, спр.158, Т. 1. Облікова картка № 20; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 547; Гриченко И. Т. Подвиг : Документальные очерки о Героях Советского Союза / И. Т. Гриченко, Н. М. Головин – Х, 1977. – С. 278 – 279; Герои Советского Союза : Краткий биографический словарь. В 2 т. – М., 1988. – Т.2. – С. 404; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., 1987. – С. 472.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1191 – 1192.