Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1975 р. Паспортна інформація

Грунтовий могильник

Пам’ятка археології

IV ст. до н.е. – III ст. н.е.

Розміщення:

Одеська обл., Ренійський р-н., с. Орловка; в 500 м на захід від села, на площі полігона застави та глиняного кар’єру.

Загальний опис:

Могильник займає площу близько 1500 кв.м. Під час розкопок виявлено 23 поховання.

Могильні ями простежуються на глибині 0,7-1 м. Ями круглі в плані, подекуди овальні. В деяких випадках у стінах ям знаходилися неглибокі підбої в яких знаходився поховальний інвентар. Діаметр ям 1,2-1,4 м, глибина 0,3-0,6 м.

Знайдені металеві вироби, уламки ліпного посуду, амфори, кістки людин і тварин.

Історична довідка:

Грунтовий могильник залишили племена, що мешкали в Північно-Західному Причорномор’ї в другій половині 1 тис. до н.е. – першій половині 1 тис. н.е.

Був відкритий і розкопаний в 1968 р. під керівництвом старшого наукового співробітника Одеського археологічного музею АН УРСР Бондаря Р.Д.

Матеріали зберігаються у фондах Одеського археологічного музею АН УРСР.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно Рішення виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих № 381 від 27 липня 1971.

Охоронний №:364

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: в радіусі 2-х погонних метрів навколо периметра пам’ятника. (Рішення виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих № 252 від 11 вересня 1975 р.)

Основна бібліографія, архівні дані:

Бондарь Р.Д. Новый чето-дакийский могильник в Нижнем Подунавье // Археологические открытия 1968 г.- М., 1969.- С. 281-282.

Ілюстративні матеріали:

1. Генплан розташування грунтового могильника.

2. Фотографія загального плану, грунтовий могильник.