Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Лелека переніс вогонь на церкву

Олександр Івасівка-Навроцький

2009 р. Лелека переніс вогонь на церкву

Розмір зображення: 600:450 піксел

Напівзруйнований католицький костел у селі Острів на Львівщині. (фото: Олександр Івасівка-Навроцький). gazeta.ua

Дата: 23.04.2009

”То ти шо, дівіді-диск шукаєш? Наші люди знімкували пожежу на відео з початку й до кінця. Потім попереписували на диски, роздали односельцям. То тепер найліпший серіал у селі”, – сміється 40-річний Олег із села Острів Сокальського району на Львівщині.

Більш як за тиждень до Великодня, у четвер, 9 квітня, в Острові загорівся старий занедбаний католицький костел. Серед дня на ньому почали диміти й горіти рештки покрівлі. Будівля стоїть на околиці села, на вулиці Надрічній, яка простягається вздовж річки Солокії. До Острова приїхали три пожежні машини та одна автодрабина. Полум’я гасили понад годину.

У селі кажуть, костел збудували у XVII ст. Він напівзруйнований. Якщо міряти його розміри кроками, виходить, що має 21 крок завширшки і 36 – завдовжки. Є кілька версій пожежі. Територію біля споруди того дня прибирали місцеві старшокласники. Хлопці збирали сміття й пляшки. Розпалили багаття. Того дня було вітряно. Може, іскра потрапила на дах. Але кілька опитаних ”ГПУ” острівчан переконані: вогонь на покрівлю церкви приніс лелека.

– То одинадцятикласники підпалили. Одна баба бачила, як хлопці вибігли з костела й утекли. А він загорівся, – каже ”ГПУ” Дмитро Антонішак, 7 років. Поки розмовляємо, хлопець підпалює і кидає на територію костелу чотири петарди. Вони голосно вибухають.

– Поліція приходила до школи, ходили по класах, питалася всіх, хто запалив, – додає 8-річний Сергій Приймак, товариш Дмитра.

– Та ніхто точно не знає. Може, й через буська. Отут був вогонь. А буськи могли брати собі гілки в гніздо, то могло загорітися. Діти точно не винні, – запевняє Михайлина Нища, 66 років.

– Думаю, то діти підпалили. Залізли наверх, курили там, – заперечує 75-річний дяк місцевої православної церкви. Називатися не хоче. Додає, що приїхав жити до Острова 1952-го.

– Отоді костел виглядав дійсно як святиня. Дах іще був цілий. З боку входу був слід від гармати – вдарила в Другу світову. Там були органи, дзеркало висіло, підлога була вкрита плиткою. Була баня з дзвонами, така висока! Я то все бачив, бо мій батько там кладовщиком робив.

На час пожежі обоє лелек покинули гніздо. Якийсь час літали вгорі, потім сіли на комин сусідньої хати. Там перечекали, доки пожежні загасять вогонь.

– Та було б ліпше, якби той костел уже згорів. Тоді на його місці збудували б якусь капличку, – додає острівчанин Франко Бобик, 80 років. Чоловік теж вважає, що пожежа сталася через лелеку.

Наступної ночі після пригоди покрівля знову задиміла. Перелякані люди вийшли вночі на вулицю, викликали пожежників.

– То мій плємяннік дзвонив. А пожарні йому сказали: ”Зданіє не представляє собою якусь історичну цінність. То хай горить”, – розповідає ”ГПУ” місцевий житель 50-річний Володимир. Прикурює цигарку ”Прима”. – Я тут учився і от що собі думаю: Союз, який не визнав той костел пам’яткою, завалився і зник. А вони кажуть – то не цінність…

Газета.ua