Курганний могильник

Євген Осадчий, Олексій Коротя

Курганний могильник (археол.). Між селами Загребелля та Плавинище. Східний край могильника знаходиться за 0,35 км на північний захід від північної околиці с. Загребелля, а західний – за 1,1 км на північний схід від північної околиці с. Плавинище в урочищі Солодка.

Вперше могильник описаний І.Лінниченком та О.Бобринським. 1876 на могильнику розпочав роботи Д.Самоквасов. Було розкопано 27 насипів, серед яких найбільший курган – Балябина Могила. Кургани містили рештики пограбованих поховань раннього етапу скіфської лісостепової культури.

Вперше топографічна зйомка могильника була проведена співробітниками Роменського краєзнавчого музею під керівництвом М.Семенчика. У 1927 було знято план, що нараховував близько 60 насипів.

1958 експедицією Інституту археології АН УРСР проведено топографічну зйомку могильника, а новий план співставлено з попереднім. У результаті було зафіксовано руйнування значної частини насипів, що були зафіксовані у 1927 і виявлений ряд нових об’єктів. Було складено таблицю з зазначенням номера кургану, його діаметра та висоти.

Всього топографом Є.Ірицьким було зафіксовано 57 насипів.

У 2014 могильник обстежений Є.Осадчим та О.Коротею.

У ході останніх обстежень зафіксовано наступне. Могильник курганний витягнутий уздовж берегової лінії третьої надзаплавної тераси правого берега р. Сула. Висота над рівнем заплави становить 45 – 50 м. Загальна протяжність – 1,5 км. Складається з 15 насипів. Найбільший курган у групі – Балябина Могила. Має висоту 5,0 м і ровик навколо. Решта насипів мають діаметр від 10 до 48 м. Висота коливається від 0,7 м до 2,0 м. Кілька насипів мають сліди грабіжницьких розкопок.

[Самоквасов Д. Я. Могилы русской земли / Д. Я. Самоквасов. – М.: Синодальная типография, 1908. – С. 95 – 109; В. А. Ильинская . Скифы днепровского лесостепного Левобережья (курганы Посулья) / В. А. Ильинская. – К. Наукова думка. – 1968. – С. 8 – 9.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1094 – 1095.