Пам’ятки археології
О. Б. Супруненко; І. О. Курницька, О. М. Ткаченко
Розмір зображення: 779:422 піксел
Курганний могильник 3 Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область. Карлівщина Карлівська, Ланнівська та Мартинівська територіальні громади). – К.: 2021 р., с. 176.
Місцезнаходження, зрубна культура, передскіфський час (3-тя чв. ІІ тис. до н. е.; 1-ша чв. І тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться за 0,43 км на захід від північної околиці села, за 50–80 м від курганів могильника І. Обстежувалося О. Б. Супруненком у 1986 та 2015 рр.
Розташоване на майже широтно видовженому підвищенні (0,12 × 0,35 км) заввишки 0,5 м над заплавою, належному до утворень першої тераси, в основі значно вищого (4–5 м) округлого мису лівого берега р. Орчика (рр. Орчик – Оріль – Дніпро). На розораній ділянці під схилом виявлені уламки ліпних горщиків бережнівсько-маївської зрубної культури, один із яких мав банкову форму, а також фрагмент лискованого глека чи корчаги передскіфського часу. За останнього огляду на ріллі виявлено ще кілька дрібних уламків ліпного посуду, належних до кераміки зрубного часу.
Найвірогідніше, що місцезнаходження є залишками короткотривалих та різночасових стійбищ будівельників курганів на сусідній площині мису другої тераси.
Література:
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – Полтава, 1990. – С. 11. – Рис. 10.
Курганний могильник 1, майдани, енеоліт – ранній залізний вік, козацький час (2-га пол. IV – І тис. до н. е.; XVII ст.) (археол.) Знаходиться біля північно-західної околиці села, з лівого боку від автодороги на с. Варварівку.
Відомий за картографічними матеріалами з сер. ХІХ ст. За топозйомкою 1954 р. на крупномасштабних картах 3-ї чв. ХХ ст. позначені чотири кургани з відносними висотами 1–3 м, в т. ч. великий із позначкою геодезичного знаку. Сім курганів у складі «групи І» обстежувалися за розвідки О. Б. Супруненка й І. М. Гавриленка 1986 р., першим також 2015 р., І. О. Курницькою та О. М. Ткаченком у 2019 р.
Складався з 9-ти насипів майданів, кількох курганів та буртів, розташованих на захід від решток тваринницького комплексу майже широтно зорієнтованим ланцюжком протяжністю понад 0,25 км вздовж довшої вісі мису 2-ї тераси лівого берега р. Орчика, утвореного гирлом балки Скотової – лівобічного водозбору річки, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
На сьогодні збереглися залишки пари майданів і двох курганів. Їх висота – 0,2– 1,0 м, діаметри – 15–40 м. Насипи дуже розорані, місцями пошкоджені вибиранням грунту. Існуючі свого часу насипи над південним схилом мису, що позначені на мапах 3-ї чв. ХХ ст. з відносними висотами 1,0 та 1,4 м, не збереглися. Напевне, сусідній курган з висотою 1,4 м зруйнований кар’єром, а майдан висотою 3 м і курган в 1 м повністю розгорнуті. Під час останнього огляду зафіксований більший майдан висотою 0,7 м та діаметром 40 м з двома, розпізнаваними за супутниковим фотознімком, буртами, зорієнтованими на схід. Менший – майже повістю розгорнутий, розташований за 0,2 км на південний схід – схід. Його діаметр, встановлений також за супутниковим фото, становить близько 50 м. Кургани мають висоту 0,3 і 1,0 м, їх діаметри 15 та 30 м. За тими ж фотознімками помітні «плями» ще, принаймні, 6-ти вщент зруйнованих невеликих курганів і сліди «вусів» майданів.
На ріллі навколо насипів виявлені поодинокі дрібні уламки ліпного посуду доби пізнього енеоліту, катакомбної, зрубної та постзрубних культур, кілька сколів оранжево- і червоноглиняних амфор, що до музейної колекції не бралися.
Жоден із курганів археологічно не досліджувався.
Джерела та література:
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчёт о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в 1986 г. – Арк. 56–57. – Рис. 104;
топогр. карти: Военно-топограф. карта Полтавской губ. – Ряд ХХІV. – Л. 13; Х-41-66-В-г. – М 1: 25 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965;
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – С. 11, 52. – Рис. 10;
Курницька І. О., Ткаченко О. М. Звіт про моніторингові обстеження стану збереження археологічних пам’яток у Карлівській, Ланнівській та Мартинівській ОТГ… – Арк. 22. – Рис. 2; 6; 53–55.
Курганний могильник 2 (археол.) Знаходиться за 0,12–0,15 км на схід від околиці села, неподалік від розвилки автодоріг на сс. Варварівку та Мартинівку.
Оглянутий розвідкою О. Б. Супруненка та І. М. Гавриленка 1986 р., а також І. О. Курницькою та О. М. Ткаченком за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2021 р. Складається з двох насипів, розташованих зліва, за 0,17 – 0,30 км на північ, від шосе Р-11 на ділянці мм. Карлівка – Красноград, на пологому схилі лівого високого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Висота – 0,4–0,7 м, діаметри – 16 і 20 м. Насипи дуже розорані. Археологічно не досліджувалися.
Джерела та література:
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчёт о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в 1986 г. – Арк. 57;
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – С. 11, 53. – Рис. 11;
Курницька І. О., Ткаченко О. М. Звіт про моніторингові обстеження стану збереження археологічних пам’яток у Карлівській, Ланнівській та Мартинівській ОТГ… – Арк. 22–23. – Рис. 2; 6; 56–57.
Курганний могильник 3, майдан, енеоліт – ранній залізний вік, козацький час (2-га пол. IV – ІІ тис. до н. е.; XVII ст.) (археол.) Знаходиться за 2,4 км на схід від околиці села, зліва від шосе Р-11 на ділянці мм. Карлівка – Красноград, за 0,25 км на північ.
Відомий за картографічними матеріалами з сер. ХІХ ст., де позначений як курган з абсолютною висотою 71,4 саж. Оглядався В. Г. Ляскоронським на поч. ХХ ст. За топозйомкою 1954 р. кургани позначені на великомасштабних картах 3-ї чв. ХХ ст. як група з 2-х насипів, в т. ч. одним із відносною висотою 1,3 м. На мапах видання 1980-х рр. показано великий овальний в плані курган з абсолютною висотою 145,2 м та з відносною висотою 3 м.
Обстежений О. Б. Супруненком та І. М. Гавриленком 1986 р., а також за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2020 р. Складається з двох насипів, що зливаються полами за лінією північний схід – південний захід, на вершині плато лівого високого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Висота – 0,5–0,7 м, діаметри – 27 і 30 м. Насипи дуже розорані, можливо, – це рештки розораного майдану. На супутникових фотознімках навколо помітно більше 15 плям всуціль знівельованих насипів курганів, діаметром 8–15 м, а також сліди відвалів відпрацьованого грунту.
Складові комплексу археологічно не досліджувалися.
Джерела та література:
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчёт о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в 1986 г. – Арк. 8. – Рис. 8;
топогр. карти: Военно-топограф. карта Полтавской губ. – Ряд ХХІV. – Л. 13; Красноград. – М 1: 100 000. – Сост. по карте М 1: 50 000, … созд. по мат-лам съемки 1953, 1954 гг. и обновл. в 1987 г. – Ген. штаб. – Изд. 1991 г.;
Ляскоронский В. Г. Городища, курганы и длинные (Змиевые) валы в области Днепровского Левобережья / В. Г. Ляскоронскаго // Труды ХIV Археологического съезда. – М., 1909. – Т. III. – С. 53;
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – С. 11, 53. – Рис. 11;
Курницька І. О., Ткаченко О. М. Звіт про моніторингові обстеження стану збереження археологічних пам’яток у Карлівській, Ланнівській та Мартинівській ОТГ… – Арк. 23–24. – Рис. 2; 6; 58–60.
Курганний могильник 4, бронзовий вік (2-га пол. ІІ тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться за 3,5 км на південний схід від східної околиці села, за 2,5 км на північ від с. Нижня Ланна, зліва від автодороги сс. Попівка – Нижня Ланна.
Відомий за картографічними матеріалами 3-ї чв. ХХ ст., виконаними за топозйомкою 1954 р., на яких позначені два насипи, в т. ч. один із відносною висотою 1 м. Обстежені О. Б. Супруненком 1987 р., а також за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2013 р. Складається з трьох насипів, розташованих ланцюжком з північного заходу на південний схід біля схилу високого лівого берега р. Ланної, лівої притоки р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Висота курганів – 0,2–0,3 м, діаметри – 18–25 м. Насипи дуже розорані, помітні на тлі ріллі плямами більш світлого грунту і контурами материкових викидів з поховань. На насипах знайдені дрібні уламки ліпного посуду доби пізнього бронзового віку. Археологічно не досліджувалися.
Джерела та література:
Кулатова И. Н., Супруненко А. Б. Отчёт о разведках и охранных раскопках в Поворсклье и Поорелье в 1987 г. (Полтавская область). – Арк. 8. – Рис. 9;
топогр. карта: Х-41-67-В-б. – М 1: 25 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965;
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – С. 11, 54. – Рис. 12; обстеження автора 2013 р.
Курганний могильник 5, енеоліт – ранній залізний вік, поховання жертв Голодоморів 1932 – 1933 та 1947 рр. (ІV – I тис. до н. е.; 1932 – 1933, 1947 рр.) (археол., іст.) Знаходиться за 2,375 км на південь від шосе Р-11 «Полтава – Красноград», за 1,313 км на південний захід (азимут 211°) від приміщення Попівського старостату, на південно-східній околиці села, на Захлюпанському кладовищі.
Великий курган відомий за картографічними матеріалами сер. ХІХ ст. Оглядався О. К. Тахтаєм 1926 р. На великомасштабній карті випуску 1975 р. кургани позначені як підвищення з абсолютними висотами 144,7 та 145,3 м. Обстежувався Г. О. Сидоренко у кін. 1970-х рр., О. Б. Супруненком 1986 р., могильник – ним же за інвентаризації восени 2015 р. та І. О. Курницькою в 2020 р. Складається з 2-х насипів заввишки 0,60 і 4,55 м, діаметром 22 та 44 м. Кургани займають вершину незначного підвищення другої тераси лівого берега р. Орчика (рр. Орчик – Оріль – Дніпро) над неглибоким вибалком, безпосередньо на досі діючому сільському кладовищі. Розташовані за широтною віссю на відстані близько 30 м, справа від польової дороги, що пролягає вздовж кладовища.
Географічні координати умовних центрів курганів (датум WGS 84): № 1 – 49°25'15.555" пн. ш., 35°09'37,998" сх. д.; № 2 – 49°25'15.091" пн. ш., 35°09'41,238"сх. д.
Курган № 1 висотою 4,55 і діаметром 41 × 44 м – округлий у плані, зі стрімкими полами крутизною 15–23°, одна з яких дещо видовжена у північно-східний бік, що, можливо, є слідами спроби грабіжницьких пошуків поч. ХХ ст. Вершина сплощена внаслідок влаштування поховань сер. ХХ ст. На насипу розташовані більше 60 пагорбів поховань і 34 захоронення 1942–1978 рр. з бетонними, кам’яними і сталевими надгробками, чотирма сталевими огорожами. Є три поховання, датовані 1947 р. За свідченнями місцевих жителів, на насипу і поряд із курганом здійнювалися захоронення жертв Голодомору 1932 – 1933 і померлих голодного 1947 рр., що підтверджується датами на надгробках і хрестах. На могилах виявлені кілька уламків античних оранжевоглиняних амфор. Насип у перетині чітко вираженого сегментоподібного профілю, з виділеною вершиною. Ніколи не розорювався. Зі східного боку помітні рештки оплилого стародавнього рову завширш ки 2–3 м і глибиною 0,3–0,5 м. Абсолютна висота – 105,8 м.
Стара частина кладовища з великим курганом обкопана нешироким (1,5–2,0 м) рівчаком глибиною до 1 м.
Курган № 2 висотою 0,55 та діаметром 22 м – також округлий у плані, невеликий, сегментоподібного профілю з розплилими полами, де розміщено близько 30 сучасних захоронень, в т. ч. зі сталевими огорожами. Широтні поли обмежені старим й обвалуванням сер. ХХ ст. Повз насип зі східного боку пролягає дорога навколо кладовища, росте кілька дерев. Абсолютна висота – 101,5 м.
Обидва кургани більшою мірою зайняті могилами сучасних поховань та давніми горбками захоронень без слідів надгробків, задерновані. У старій частині кладовища поховані односельці, які померли під час Голодоморів 1932 – 1933 і 1947 рр.
За даними «Національної книги Пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932 – 1933 рр.» по с. Захлюпанці (південна частина сучасної Попівки) кол. Захлюпанської сільської ради встановлена кількість жертв – 58 чоловік, їх імен – 46. Саме поховання останніх і здійснювалися на кладовищі на території і навколо курганів.
Стан курганів – у цілому незадовільний у зв’язку із пошкодженням кладовищем, проте для великого насипу № 1 він може вважатися близьким до задовільного, з огляду на ймовірне зведення чи досипку кургану у скіфський час. Новітні поховання навряд-чи могли завдати шкоди центральному або впускному захороненню скіфської епохи, здійсненому на значній глибині. На це саме й вказують знахідки амфорного бою від тризни, виявлені на пагорбах могил. Площа ділянок під насипами курганів складає 0,1830 га.
Розкопки не проводилися.
Кургани мають не тільки наукове археологічне значення. Більший курган № 1 є ланшафтною домінантою надрічкової степової орчикської заплави у широкій окрузі і наразі залишається найбільшим збереженим курганом Карлівщини, маючи ознаки також об’єкту степового історичного ландшафту. Крім того, цей курган пов’язаний шляхом влаштування захоронень з подіями горезвісного Голодомору 1932 – 1933 рр., а також на ньому здійснювалися поховання жертв Голодомору 1947 р. (три датовані поховання 1947 р.).
Могильник є комплексним археологічним та повною мірою об’єктом Новітнього періоду історії краю. Облікова документація подана до МКІП України для отримання статусу пам’ятки археології місцевого значення і включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Джерела та література:
Тахтай О. Археологічна Орчанщина в долішньому Лівобережжі: рекогносцировка. 1926 рік / О. Тахтай // Науковий архів Інститут археології НАНУ. – Ф. Всеукраїнський археологічний комітет. – Спр. 109/17. – Арк. 9;
Кулатова И. Н., Супруненко А. Б. Отчёт о разведках и охранных раскопках в Поворсклье и Поорелье в 1987 г. (Полтавская область). – Арк. 9. – Рис. 9; Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. – Спр. 09-935;
Супруненко О. Б. Звіт за розвідки та експертизи на території Полтавської області 2015 р. – Арк. 4–5. – Рис. 6–10;
облікова картка: Група курганів V (ІV–I тис. до н. е., енеоліт – ранній залізний вік; 1932– 1933, 1947 рр.), кладовище с. Попівка Карлівського району Полтавської обл. (щойно виявлений об’єкт) / О. Б. Супруненко, А. В. Коверко, В. А. Андрієць; Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, 2015 р. // Робочий архів Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради. – Облікова картка: 9 арк., 8 кол. іл.; істор. довідка: 2 арк.; акт: 4 арк., 3 іл.;
топогр. карти: Военно-топограф. карта Полтавской губ. – Ряд ХХІV. – Л. 13; М-36-95. – Красноград. – М 1: 100 000 см. – Ген. штаб. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1991;
Сидоренко Г. О., Махно Є. В., Телегін Д. Я. Довідник з археології України. Полтавська область. – С. 51;
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – С. 11–12. – Рис. 12;
Національна Книга Пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні: Полтавська область / [упоряд. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт]. – Полтава: Оріяна, 2008. – С. 236, 240;
Курницька І. О., Ткаченко О. М. Звіт про моніторингові обстеження стану збереження археологічних пам’яток у Карлівській, Ланнівській та Мартинівській ОТГ… – Арк. 24–25. – Рис. 2; 6; 61–62.
Курганний могильник 6, майдан, бронзовий та ранній залізний віки, козацький час (2-га пол. IІІ – І тис. до н. е.; XVII ст.) (археол., іст.) Знаходиться за 1,1 км на схід – північний схід від околиці села, зліва від шосе Р-11 на ділянці мм. Карлівка – Красноград, за 0,8 км на схід від автодороги на с. Мартинівку.
Відомий за картографічними матеріалами з сер. ХІХ ст., де позначений як один курган, та за даними анкетування Центрального Статистичного комітету 1872–1873 рр. Оглядався В. Г. Ляскоронським на поч. ХХ ст. За топозйомкою 1954 р.насип кургану і рештки задернованого майдану вказані на крупномасштабних картах 3-ї чв. ХХ ст. з відносними висотами 1,0 та 3,0 м. Майдан обстежений О. Б. Супруненком 1987 р., могильник поряд із ним – за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2015 і 2021 рр. Складається з трьох насипів курганів, розташованих за 100–115 м на захід від майдану загалом у широтному напрямку, на пологому схилі (близько 25 м над рівнем заплави) лівого високого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Висота дуже розораних курганів – 0,20–0,35 м, їх діаметри – 18–24 м. Майдан зі східного боку від курганів зберігав на 1987 р. часткове задернування підковоподібного в плані останця з проходом із північного сходу. Тоді його висота місцями становила 1,2 м, діаметр – понад 40 × 70 м. З північно-західного та північно-східного боків були помітні сліди заораних «вусів» завдовжки 25 і 40 м. Наразі майдан зовсім розораний, максимальна висота насипу не перевищує 0,5 м. Складові комплексу археологічно не досліджувалися.
Джерела та література:
Кулатова И. Н., Супруненко А. Б. Отчёт о разведках и охранных раскопках в Поворсклье и Поорелье в 1987 г. (Полтавская область). – Арк. 8. – Рис. 8;
топогр. карти: Военно-топограф. карта Полтавской губ. – Ряд ХХІV. – Л. 13; Х-41-66-В-г. – М 1: 25 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965;
Ляскоронский В. Г. Городища, курганы и длинные (Змиевые) валы в области Днепровского Левобережья / В. Г. Ляскоронскаго // Труды ХIV Археологического съезда. – М., 1909. – Т. III. – С. 53;
Макаренко Н. Городища и курганы Полтавской губернии: (сб. топограф. сведений) / Николай Макаренко; Полтавская ученая архивная комиссия. – Полтава, 1917. – С. 17;
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – С. 12, 53. – Рис. 11;
обстеження О. Б. Супруненка 2015 р.;
Курницька І. О., Ткаченко О. М. Звіт про моніторингові обстеження стану збереження археологічних пам’яток у Карлівській, Ланнівській та Мартинівській ОТГ… – Арк. 25. – Рис. 2; 6.
Курганний могильник 7, енеоліт – бронзовий вік (2-га пол. IV – ІІ тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться за 1,6 км на північ від північної околиці села, за 0,45 км на південь від околиці с. Варварівка та за 0,85 км на захід від автодороги до цього ж села.
Відомий за картографічними матеріалами з сер. ХІХ ст. За топозйомкою 1954 р. кургани позначені на великомасштабних картах 3-ї чв. ХХ ст. як група з 2-х насипів із відносною висотою 1,3 м, другий – як курган з тригопунктом із абсолютним значенням висоти 104,3 м. Обстежені за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2015 та 2021 рр.
Могильник складається з 2-х курганів, розташованих у меридіональному напрямку на відстані 0,38 км вздовж підвищення мису другої тераси (7–8 м над рівнем заплави) лівого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Висота – 0,3 та 1,0 м, діаметри – 20 і 30 м. Кургани розорюються, частково пошкоджені вибиранням грунту. Жоден із курганів археологічно не досліджувався.
Джерела:
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчёт о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в 1986 г. – Арк. 55–56;
топогр. карти: Военно-топограф. карта Полтавской губ. – Ряд ХХІV. – Л. 13; Х-41-66-В-г. – М 1: 25 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965; обстеження автора 2015 р.;
Курницька І. О., Ткаченко О. М. Звіт про моніторингові обстеження стану збереження археологічних пам’яток у Карлівській, Ланнівській та Мартинівській ОТГ… – Арк. 26. – Рис. 2; 3; 63.
Курганний могильник 8, енеоліт – бронзовий вік (2-га пол. IV – ІІ тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться за 1,0 км на північ від північної околиці села, за 1,1 км на південь від південної околиці с. Варварівки, за 0,7 км на захід від автодороги до цього ж села.
Відомий за картографічними матеріалами з сер. ХІХ ст. За топозйомкою 1954 р. кургани позначені на великомасштабних мапах 3-ї чв. ХХ ст. як група з 2-х насипів, зокрема, перший – із відносною висотою 2,0 м, другий – як курган із тригопунктом з абсолютним значенням висоти 103,7 м. Насипи за №№ 8 та 9 біля с. Попівки, помічені під час розвідки 1986 р. О. Б. Супруненка та І. М. Гавриленка, долучені до групи курганів І. Обстежені за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2015 р. Могильник складається з 2-х курганів, розташованих за віссю північний захід – північ – південний схід – південь, за 50 м один від одного, на округлому мису підвищення 2-ї тераси, утвореному вигином правого берега балки Скотової та лівого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Висота – 0,5–0,7 м, діаметри – 25 і 34 м. Кургани розорюються. За розповідями місцевих жителів відомо про неодноразове виявлення решток скелетів людей на більшому кургані, де сільськогосподар ськими роботами нищиться бабинський або зрубний некрополь, розташований ближче до вершини насипу. Насипи археологічно не досліджувалися.
Джерела:
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчёт о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в 1986 г. – Арк. 55–56;
топогр. карти: Военно-топограф. карта Полтавской губ. – Ряд ХХІV. – Л. 13; Х-41-66-В-г. – М 1: 25 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965;
обстеження О. Б. Супруненка 2015 р.;
Курницька І. О., Ткаченко О. М. Звіт про моніторингові обстеження стану збереження археологічних пам’яток у Карлівській, Ланнівській та Мартинівській ОТГ… – Арк. 26–27. – Рис. 2; 6.
Курган 1, ранній бронзовий вік (кін. ІІІ – 1-ша чв. ІI тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться за 6,9 км на північ (азимут 0°) від шосе Р-11 «Полтава – Красноград», за 0,89 км на південний захід (азимут 226°) від околиці с. Варварівка, поза межами населених пунктів.
Курган помічений О. Б. Супруненком 1987 р., вважався курганоподібним підвищенням, обстежений за інвентаризації об’єктів археології навесні 2015 р.
Знаходиться за 1,95 км на північний захід від села (азимут 354°). Займає вершину пануючого підвищення другої тераси лівого берега р. Орчик (рр. Орчик – Оріль – Дніпро) за 3–4 м від її краю, що має порівняно крутий схил до заплави заввишки 6 м, за 70 м на південь від неглибокого кар’єру і 0,25 км від виступаючого у заплаву пологого мису, поряд із адміністративною межею Попівського та Варварівського старостатів. Розташований безпосередньо поряд, справа (із західного боку), за 15 м від польової дороги, що пролягає вздовж краю тераси.
Насип розорюється. Висота 0,5 м, діаметр 18 м. Абсолютна висота в бал тійській системі вимірювань – 100,7 м. Географічні координати умовного центру насипу (датум WGS 84) – 49°29'58.477" пн. ш., 35°11'15.038" сх. д.
Стан насипу – незадовільний, у зв’язку із пошкодженням оранкою. Розкопки не проводилися. На поверхні виявлені уламки ліпного тонкостінного посуду катакомбної культури з рештками загладжених розчосів.
Розташований на території ділянки орних угідь, орендованих ФГ Тютюнник Л. А. Площа ділянки під насипом складає 0,0255 га.
Курган має наукове значення як малий за розмірами археологічний поховальний об’єкт фіналу раннього бронзового віку. Облікова картка об’єкта 2021 р. подана до Міністерства культури та інформаційної політики України для вирішення питання щодо включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Джерела:
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчёт о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в 1986 г. – Арк. 56–57. – Рис. 104;
Супруненко О. Б. Звіт за розвідки та експертизи на території Полтавської області 2015 р. – Арк. 6. – Рис. 11–14;
облікова картка: Курган І (ІІІ–IІ тис. до н. е., бронзовий вік), с. Попівка Карлівського району Полтавської обл. (щойно виявлений об’єкт) / О. Б. Супруненко, А. В. Коверко; Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради, 2015 р. // Робочий архів Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради. – Облікова картка: 6 арк., 7 кол. іл.; істор. довідка: 1 арк.; акт: 3 арк., 2 іл.;
топогр. карта: М-36-95. – Карлівка. – М 1: 50 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1975.
Курган 2 (археол.) Знаходиться за 0,6 км на північний схід від північної околиці села, з лівого боку від автодороги на с. Мартинівку.
Відомий за великомасштабними картами 3-ї чв. ХХ ст., де позначений як курган з відносною висотою 1,2 м неподалік саду. Обстежений О. Б. Супруненком за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2015 р. Розташований на підвищенні лівобіч балки Скотової на мису другої тераси лівого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Висота – 0,4 м, діаметр – 25 м. Насип дуже розораний. Археологічно не досліджувався.
Джерела:
Супруненко О. Б. Звіт за розвідки та експертизи на території Полтавської області 2015 р. – Арк. 6;
топогр. карта: Х-41-66-В-г. – М 1: 25 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965.
Курган 3, енеоліт – бронзовий вік (2-га пол. IV – ІІ тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться за 3,2 км на схід від околиці села, зліва від шосе Р-11 на ділянці мм. Карлівка – Красноград.
Відомий за картографічними матеріалами з сер. ХІХ ст. На мапах видання 1980-х рр. тут показано пункт з геодезичним знаком абсолютною висотою 144,9 м. Оглядався В. Г. Ляскоронським на поч. ХХ ст. Обстежений О. Б. Супруненком 1987 р., а також за моніторингових обстежень стану збереження об’єктів археології у 2015 та 2020 рр. Розташований на плато лівого високого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Висота – 1,2 м, діаметр – 25 м. Задернований насип з тригопунктом на вершині, поли підорюються. Можливо, рештки майдану. Археологічно не досліджувалися.
Джерела та література:
Кулатова И. Н., Супруненко А. Б. Отчёт о разведках и охранных раскопках в Поворсклье и Поорелье в 1987 г. (Полтавская область). – Арк. 8;
топогр. карти: Военно-топограф. карта Полтавской губ. – Ряд ХХІV. – Л. 13; М-36-95. – Красноград. – М 1: 100 000. Сост. по карте М 1: 50 000, созд. по мат-лам съемки 1953, 1954 гг. и обновл. в 1987 г. – Ген. штаб. – Изд. 1991 г.;
Ляскоронский В. Г. Городища, курганы и длинные (Змиевые) валы в области Днепровского Левобережья / В. Г. Ляскоронскаго // Труды ХIV Археологического съезда. – М., 1909. – Т. III. – С. 53;
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – С. 11; обстеження автора 2015 р.
Курган 4 (археол.) Знаходиться у північно-західній частині села, з лівого боку від автотраси Р-11, неподалік АЗС.
Відомий за великомасштабними картами 3-ї чв. ХХ ст., де позначений як курган з відносною висотою 1,5 м на городніх ділянках. Помічений за обстежень 1987 та за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2015 рр. Розташований на підвищенні 1-ї тераси лівого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра, посеред забудови.
Висота – 1,2 м, діаметр – 35 м. Насип розорюється під городи. Археологічно не досліджувався.
Джерела:
Супруненко О. Б. Звіт за розвідки та експертизи на території Полтавської області 2015 р. – Арк. 6;
топогр. карта: Х-41-66-В-г. – М 1: 25 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965; обстеження автора 2021 р.
Курган 5 (археол.) Знаходиться на північній околиці села, з лівого боку від автотраси Р-11, за 0,4 км на північ.
Відомий за великомасштабними картами 3-ї чв. ХХ ст., на яких позначений як курган з відносною висотою 1,0 м. Помічений за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2015 р. Розташований на краю 1-ї тераси лівого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра, між забудовою, над пересохлими заплавними озерцями-болотами, розташованими з північного боку.
Висота – 0,45 м, діаметр – 26 м. Насип зайнятий городніми ділянками. Археологічно не досліджувався.
Джерела:
Супруненко О. Б. Звіт за розвідки та експертизи на території Полтавської області 2015 р. – Арк. 6; топогр. карта: Х-41-66-В-г. – М 1: 25 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965; обстеження О. Б. Супруненко 2021 р.
Курган 6 (археол.) Знаходиться на території села, на другій терасі лівого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Обстежувався О. К. Тахтаєм 1926 р., О. Б. Супруненком та І. М. Гавриленком в 1986 р., а також І. О. Курницькою та О. М. Ткаченком восени 2019 р. За описом О. К. Тахтая, насип кургану «правив за цвинтар пізнішим поколінням: вона вкрита й оточена могилками двох останніх століттів … з верховиною трохи зсунутою над північний край; на верховині западинка». Наразі курган висотою 2,7 м і діаметром 40 м задернований, більша частина поверхні поросла кущами й деревами. Використовується як кладовище для здійснення сучасних поховань. На вершині знаходиться яма 1,3 × 2,0 м, глибиною до 1,5 м.
Археологічні розкопки не проводилися.
Джерела:
Тахтай О. Археологічна Орчанщина в долішньому Лівобережжі: рекогносцировка. 1926 рік / О. Тахтай // Науковий архів Інститут археології НАНУ. – Ф. Всеукраїнський археологічний комітет. – Спр. 109/17. – Арк. 10;
Кулатова И. Н., Супруненко А.Б. Альбом иллюстраций к Отчету о разведках и охранных раскопках в Поворскле и Поорелье в 1987 году (Полтавская область). – Рис. 8;
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворскле и Поорелье в 1986 г. (Полтавская область). – Арк. 57;
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – С. 11. – Рис. 11;
Курницька І. О., Ткаченко О. М. Звіт про моніторингові обстеження стану збереження археологічних пам’яток у Карлівській, Ланнівській та Мартинівській ОТГ… – Арк. 27–28. – Рис. 2; 6; 64–65.
Курган 7 (археол.) Знаходиться на південній околиці села, за 3,2 км на південь від шосе Р-11 на ділянці мм. Карлівка – Красноград, за 2,1 км на південний схід – південь від приміщення Попівського старостату. Оглядався О. К. Тахтаєм 1926 р. На картографічних матеріалах видання 1965 р. курган позначений як насип з відносною висотою 1,2 м. Обстежувався Г. О. Сидо ренко наприкінці 1970-х рр., О. Б. Супруненком 1987 р.
Висота 0,4 м, діаметр 24 м. Дуже розораний.
Розкопки не проводилися.
Джерела та література:
Тахтай О. Археологічна Орчанщина в долішньому Лівобережжі: рекогносцировка. 1926 рік. – Арк. 10;
Кулатова И. Н., Супруненко А. Б. Отчёт о разведках и охранных раскопках в Поворсклье и Поорелье в 1987 г. (Полтавская область). – Арк. 9. – Рис. 9;
Сидоренко Г. О., Махно Є. В., Телегін Д. Я. Довідник з археології України. Полтавська область. – С. 51;
Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района… – С. 12, 54. – Рис. 12.
Курган 8, енеоліт – ранній залізний вік (2-га пол. IV – І тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться в північній частині села, зі східного боку від вул. Київської, за 0,92 км на південь від шосе Р-11 на ділянці мм. Карлівка – Красноград. Відомий за картографічними матеріалами з сер. ХІХ ст. На великомасштабних мапах видання 1965 р. курган позначений як насип з відносною висотою 1,7 м за 0,12 км від правобіччя вул. Київської. Обстежувався О. Б. Супруненком 1987 р.
Розташований на плато надзаплавної тераси лівого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра, на присадибних ділянках між забудовою, порослих садовими насадженнями. Висота 0,9 м, діаметр 34 м. Частково задернований, має сліди вибирання грунту.
Розкопки не проводилися.
Джерела:
Кулатова И. Н., Супруненко А. Б. Отчёт о разведках и охранных раскопках в Поворсклье и Поорелье в 1987 г. (Полтавская область). – Арк. 9. – Картограф. мат-ли щоденника;
топогр. карта: Х-41-66-В-г. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965.
Курган 9, бронзовий вік (2-га пол. IІІ – ІІ тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться у північній частині села, зі східного боку від вул. Київської, за 1,18 км на південь від шосе Р-11 на ділянці мм. Карлівка – Красноград. Відомий за картографічними матеріалами з сер. ХІХ ст. На великомасштабних мапах видання 1965 р. курган позначений як меридіонально видовжений насип з відносною висотою 1,8 м. Обстежувався О. Б. Супруненком 1987 р.
Розташований на незначному підвищенні плато 1-ї надзаплавної тераси лівого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра, на присадибних ділянках поміж забудовою, порослих садовими насадженнями й деревами. Висота 1,2 м, діаметр 28 × 40 м. Був частково задернований, зі слідами вибирання грунту.
Розкопки не проводилися.
Джерела:
Кулатова И. Н., Супруненко А. Б. Отчёт о разведках и охранных раскопках в Поворсклье и Поорелье в 1987 г. (Полтавская область). – Арк. 9. – Картограф. мат-ли до щоденника;
топогр. карта: Х-41-66-В-г. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965.
Курган 10, енеоліт – бронзовий вік (2-га пол. IV – ІІ тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться за 1,13 км на північ від села, за 0,9 км на південь від околиці с. Варварівки, за 0,8 км на захід від автодороги до останнього села.
Відомий за картографічними матеріалами з сер. ХІХ ст. За топозйомкою 1954 р. позначений на крупномасштабних картах 3-ї чв. ХХ ст. як поодинокий насип із відносною висотою 1,4 м. Обстежений за моніторингу стану збереження об’єктів археології у 2015 р. Насип займає північний край округлого мису підвищення 2-ї тераси, утворений вигином правого берега балки Скотової та лівого берега р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Висота – 0,6 м, діаметр – 28 м. Розорюється. Археологічно не досліджувався.
Джерела:
топогр. карти: Военно-топограф. карта Полтавской губ. – Ряд ХХІV. – Л. 13; Х-41-66-В-г. – М 1: 25 000 см. – М.: Главное управление геодезии и картографии, 1965; обстеження О. Б. Супруненка 2015 р.
Курган 11, енеоліт – ранній залізний вік (2-га пол. IV – І тис. до н. е.) (археол.) Знаходиться за 3,5 км на схід від села та за 0,25 км на північний захід від с. Мар’янівки, між балками Мар’янівською та Бузовою, на лівому березі р. Орчика, правої притоки р. Орелі лівобережного басейну р. Дніпра.
Відомий за результатами топозйомок 2 пол. ХІХ ст. і позначений на картах у складі групи з 4-х курганів. Оглядався О. М. Ткаченком та І. С. Мельниковою під час моніторингового обстеження 2021 р. Висота 0,5 м, діаметр 25 м. Розорюється. Археологічно не досліджувався.
Джерела:
Курницька І. О., Ткаченко О. М. Звіт про моніторингові обстеження стану збереження археологічних пам’яток у Карлівській, Ланнівській та Мартинівській ОТГ… – Арк. 28– 29. – Рис. 2; 6; 66;
топогр. карта: Военно-топограф. карта Полтавской губ. – Ряд ХХІV. – Л. 13.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область. Карлівщина Карлівська, Ланнівська та Мартинівська територіальні громади). – К.: 2021 р., с. 175 – 184.