Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Якова

Церква св. Якова

Розмір зображення: 660:923 піксел

Загальний вигляд з північного заходу. Фото Бориса Костянтиновича Реріха (1885 – 1945) з експедиції 1909 р. (нині зберігається в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії в Києві). Опубліковано 6 листопада 2019 р.

Село Потаповичі (нині Овруцького р-ну Житомирської обл.) згадується як маєток дворянина Казимира з Прушина (Прушинського) в актах 1682, 1689 років [Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. – Почаев, 1888. – Т. 1. – С. 344].

Церква Св. Апостола Іоакова, брата Господнього (на світлинах під архівними № 42, 45, за нумерацією Б. Реріха № 30,31 ), збудована на цвинтарі в 1858 р. коштом колезького асесора Павла Саверського.

Композиційну основу двозрубного храму становлять нанизані на повздовжню вісь бабинець (прямокутний, витягнений у поперечному розмірі, з дзвіницею на два яруси над ним) і прямокутний, трохи ширший за бабинець, єдиний об’єм нави й апсиди, перекритий двосхилим дахом. На його гребені розташована пластична маківка, увінчана високим хрестом. Розробленість лише західного фасаду (на відміну від принципово всефасадних українських храмів) відсилає нас до давніших поліських хатніх храмів із дзвіницею на західному фасаді, позначених використанням “суто “західних” (передусім готичних) прототипів” [Завада В. Т. Дерев’яні храми Полісся. – К., 2004. – С. 137]. Впадає в око деяка спорідненість композиційних і стильових рис з Петропавлівською церквою у с. Збраньках. До речі, побудовані вони з різницею в часі лише у два роки (за літературними джерелами). Указана на звороті світлини дата побудови – 1903 р. – видається сумнівною. [Марія Гончаренко Коментар до світлин архітектурних об’єктів Волині з архіву Бориса Реріха (10.11.2019 р.) ]