Церква Успіння

Розмір зображення: 800:572 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 381.

Церква Успіння (муров.) [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 139].

Церква 1846 р. (дерев.) [Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. – К.: Наукова думка, 1987 г., с. 330].

с. Радиничі (Раденичі).

Мостиський.

Церква Успения Пр. Богородиці. 1846.

Перші згадки походять з 1507 р. Ерекційний акт надав король Ян Казимир у 1660 р. Існуюча в XVIII ст. дерев’яна церква згоріла у 1829 р. На її місці у 1831 р. зведена нова, теж дерев’яна, а у 1846 р. – теперішня мурована церква. Це однонавова споруда, вкрита двосхилим дахом з ліхтарем і маківкою на гребені. По другій світовій війні не була зачинена, тепер – УАПЦерква.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1278.

Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 381.