Карпатський біосферний заповідник
Федір Гамор
Карпатський біосферний заповідник (пам. природи). Займаючи в межах Виноградівського, Хустського та Рахівського районів області 53,6 тис. га, репрезентує усе біогеографічне різномаїття від передгір’я до субальпійської зон Українських Карпат. Карпатський біосферний заповідник (далі КБЗ) є правонаступником Карпатського державного заповідника, утвореного Указом Президента України в листопаді 1993 і є одним з найважливіших форпостів природоохоронної справи в Україні та відіграє виняткову роль у збереженні природних і культурних цінностей Карпатського регіону. В його межах охороняються найбільші у Європі ділянки букових пралісів, які в 2007 у складі українсько-словацької номінації включені до переліку об’ктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У складі КБЗ знаходяться гора Говерла, Долина нарцисів, й інші унікальні об’єкти. У його межах охороняються 1349 видів ссавців, 193 види птахів та багато інших живих організмів. Великими життєздатними популяціями характеризуються бурий карпатський ведмідь, рись, кіт, беркут та інші рідкісні види.
В заповіднику зустрічається близько 80 % видів червонокнижних судинних рослин, що поширені в Українських Карпатах, та всі види рослин, які охороняються в цьому регіоні Бернською конвенцією і включені до Європейського червоного списку, значна частина асоціацій із Зеленої книги України.
Відповідно до концепції біосферних резерватів ЮНЕСКО, функціональне зонування його території дозволяє сповна поєднати інтереси охорони природи та збереження традиційного господарювання. Робиться чимало, щоб вимоги Севільської стратегії ЮНЕСКО до біосферних резерватів, як до модельних територій сталого розвитку, стали на Закарпатті реальністю. КБЗ міжнародно визнаний науковий та екологічний центр. Тут створено потужну природоохоронну, науково-дослідну, еколого-освітню та господарську інфраструктуру. Споруджено й облаштовано Музей екології гір та історії природокористування у Карпатах (м. Рахів), музей нарцису (м.
Хуст), еколого-освітній центр у географічному центрі Європи, мережу інформаційних пунктів та еколого-освітніх маршрутів. З 1994 видається всеукраїнський екологічний науково-популярний журнал «Зелені Карпати».
Перші резервати і Карпатський біосферний заповідник відіграють, важливу екостабілізуючу роль у верхів’ї р. Тиси, служать ядровими зонами Карпатської екологічної мережі, оберігають унікальне біорізноманіття, надають значні екосистемні послуги, виступають важливим акумулятором вуглекислого та інших газів, що викликають глобальне потепління на Землі. Вони забезпечують збереження найбільших у Європі букових пралісів Карпат, які включені до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та стали основою для проведення довгострокового екологічного моніторингу за ходом природних процесів і антропогенних змін у Карпатському регіоні. Вони також заклали основу гармонійних стосунків людини і природи у Карпатах, сприяють збереженню унікального традиційного гірського господарювання; задіяли інструменти транскордонної, наукової, навчально-освітньої та природоохоронної співпраці і стали базою для реалізації демонстраційних проектів зі сталого розвитку та проведення багатьох міжнародних науково-практичних конференцій.
Джерела і література:
Природно-заповідний фонд Закарпатської області. (Довідник) Рахів – 1998; Гамор Федір. Від перших резеррватів у Карпатах до всесвітньої спадшщини ЮНЕСКО // Новини Закарпаття. – 2008. – 4 листопада.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 335 – 336.