2009 р. Скельські менгіри

Ольга Пернацька

Дата: 10.03.2009

Одна з найдревніших пам’яток, що створена руками людини – це мегалітичні споруди. І нам не треба їхати у Велику Британію, щоб їх побачити. Вони зовсім поряд. Крим, Севастопольська міськрада, Байдарська долина, село Родніківське. Село раніше мало назву Скеля, звідси й назва менгірів – скельські, або байдарські, за назвою долини.

Одна з версій, чому саме “Скеля” – це переклад з латинської слова “сходи”. До цього села виходить дорога з перевалу Шайтан-Мердвень (Чортові сходи), який використовувався ще римлянами. Нескладно помітити, що Шайтан-Мердвень – слова кримськотатарської мови, але не виключено, що за часів Римської імперії перевал називався так само, але латиною.

Менгіри легко знайти – вони знаходяться біля зупинки, на в’їзді в село. Поряд – сільський клуб. Один з менгірів – всередині огради братської могили.

Їх 2 штуки (стоячих), є один уламок, а не так давно (в 1989 році) був знайдений ще один повалений. Тож, всього чотири штуки. Вік Скельських (Байдарських) менгірів – III – початок II тис. до н. е.

Менгір в перекладі з бретонської означає “поставлений камінь”. Така сама етимологія і у місцевої назви, “темке-таш” – теж означає “поставлений камінь” (але вже в перекладі з кримськотатарської).

Надземна висота найбільшого – близько 2,6 метрів і вага ~ 6 тон, малий (той, що на братській могилі) – 0,85 метри. Опізнати уламки менгірів набагато складніше, треба, мабуть, точно знати де вони. Поряд із двома стоячими було розкидане каміння. Можливо, це якраз один з менгірів.