2017 р. Звід пам’яток України

Віктор Вечерський

Богоугодний заклад (шпиталь), 1822 – 26 (архіт.). Московський бульвар, 29.

Комплекс споруд повітового шпиталю міститься на північно-західній периферії історичного центру міста на високому рівному плато поблизу яру Мухавець. Формує забудову Московського бульвару і є в ній важливим архітектурним акцентом. Обіймає прямокутну в плані територію, яка тягнеться від бульвару до схилу яру. Складається з головного корпусу, чотирьох флігелів та огорожі з кордегардіями по червоній лінії бульвару. Комплекс розплановано симетрично за принципом класицистичної садиби: усі споруди групуються довкола прямокутного в плані курдонера, зверненого до бульвару; перед чоловим фасадом головного будинку – неодмінна кругла клумба; сад прилягає з тилу (зберігся частково).

Комплекс повітового шпиталю в Ромнах, який тодішньою офіційною мовою називався «Богоугодним заведеним», розплановано на підставі проектного плану м. Ромни 1817 і збудовано протягом 1822 – 26 за проектом полтавського архітектора, керівника Губернської креслярні М. Амвросімова за участю архітектора А.Карташевського. Роботи з улаштування закладу тривали до 1827. Лікарня з притулком, розрахована на 120 чоловік, була присвячена пам’яті покійного російського імператора Олександра І й тому називалася Олександрівською лікарнею. У лікарні була домова церква в ім’я св. Марії Магдалини. За радянської доби тут містилися різні медичні заклади, у тому числі й обласна психіатрична лікарня. Будівлі й споруди зазнали деяких перебудов, проте в основному добре зберегли автентичні архітектурні форми.

Усі споруди комплексу вирішені в стилістиці класицизму. На відміну від інших будівель м. Ромни доби класицизму, звернений до бульвару чоловий фасад двоповерхового прямокутного в плані головного корпусу має на вісі симетрії ефектний, прекрасно прорисований шестиколонний портик тосканського ордера з трикутним фронтоном.

Фасади вирішені дуже лапідарно, майже без декору: великі прямокутні вікна без облямувань, стіни графічно розкреслені горизонтальними гуртами й завершені масивним карнизом на дентикулах. Чотири одноповерхові флігелі також позбавлені фасадного декору, проте вирізняються, як і центральний корпус, гармонійними пропорціями. Всі корпуси прямокутні в плані. Центральний має коридорне розпланування з двобічним розташуванням палат у середній частині й однобічним – у бічних раменах. Флігелі мають рядову багатокамерну систему розпланування.

Увесь комплекс об’єднує огорожа, що складається з квадратових у перетині рустованих цегляних стовпів і кованих залізних грат дуже виразного рисунка. Головний вхід на територію міститься на поздовжній вісі головного корпусу й виділений двома симетричними невеликими кордегардіями, у яких арковий отвір входу фланкований приземистими півколонками.

Всі споруди зведені з місцевої цегли на вапняно-піщаному розчині, потиньковані й побілені. Первісно опалення було пічним. Перекриття плоскі балкові. Дахи вальмові, по дерев’яних кроквах, укриті покрівельною сталлю і, частково, шифером.

Комплекс повітового шпиталю в Ромнах є видатною і добре збереженою пам’яткою доби пізнього класицизму на Лівобережжі, що заслуговує на статус пам’ятки архітектури й містобудування національного значення [РДІА, ф. 1293, оп. 168, спр. 65; ф. 1488, оп. «Полтавская губернія», спр. 84; Державний архів Сумської обл., ф. 995, оп. 1, спр. 4; Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины / А. И. Дейнека. – X., 1989. – С. 158; Курилов И. Роменская старина / И. Курилов. – Ромны, 1898. – С. 74; Терещенко А. Статистическое описание г. Ромна. Составлено в 1859 г. / А. Терещенко // Журнал Министерства внутренних дел. – 1861. – Июнь. – С. 14, 21.].

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1037 – 1038.