Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятне місце Іллінського ярмарку

Володимир Панченко

Пам’ятне місце проведення Іллінського ярмарку, торгові ряди Гостиннодвірського майдану (іст.). У центральній частині міста на Базарній площі, кінець вулиць Руденко, Рози Люксембург.

На цьому місті навколо Успенської церкви з поч. 17 ст. відбувалися торги під час ярмарків. На сер. 17 ст. з чотирьох роменських ярмарків головну роль почав відігравати Іллінський, що починався щорічно з 20 липня і проводився упродовж місяця. З часом ярмарок перетворився із роздрібного в оптовий і залучив в сферу свого впливу понад тисячу місцевих і регіональних ярмарків. На поч. 19 ст. Іллінський ярмарок за своїм значенням та товарообігом стає найбільшим на Україні, а у Російській імперії поступається лише Нижегородському ярмарку. Розвитку ярмарку сприяло зручне географічне розташування Ромен, близькість до кордонів Польщі, Росії, багатьох країн Сходу і Заходу, Кавказу тощо.

На ярмарку місцеві купці продавали віск, мед, вовну, глиняний посуд, сало,тютюн, дьоготь, льон, птицю, худобу, коней. Промисловці з Росії збували на ньому металеві вироби, сільськогосподарський реманент, шкіру, хутро. З Дону і Запоріжжя привозились риба, сіль, приганялись табуни коней, овець. Іноземні купці торгували сукняними, шовковими тканинами, срібним посудом, прикрасами, вином,зброєю та ін. товарами.

У 40-х рр. 19 ст. товарообіг Іллінського ярмарку досягав 12 млн. крб., а купців прибувало до 120 тис. чоловік. Населення міста в ті роки сягало до 6 тис. чоловік.

Іллінський ярмарок відігравав важливу роль не лише в розвитку торгівлі, промислового виробництва, ремесел і сільського господарства краю, але й мав великий вплив на розвиток культури у краї. Під час ярмарку діяли театри, каруселі, звіринці, велось жвава книжкова торгівля. Тут збували свої книги Московська,Чернігівська, багато іноземних друкарень, а Києво-Печерська лавра мала тут своє подвір’я. З усієї України на ярмарок сходились кобзарі, лірники. На Іллінському ярмарку виступали кобзар О.Вересай, актор М.Щепкін, композитор М.Глінка, 1845 року тут побував Т.Шевченко.

Для проведення ярмаркової торгівлі біля Успенської церкви, а пізніше Свято-Духівського собору, було влаштовано понад 200 лавок та крамниць, що розташувались на восьми рядах: красному, хутряному, грецькому, соляному, гончарному, рибному, залізному.

У зв’язку з тіснотою в середині міського укріплення, ярмарок в 1803 році було переведено за укріплений мур на вигін, що одержав назву Гостинного двору. На новій площі в 37 десятин було побудовано 300 лавок, які в 1863 – 67 було замінено кам’яними (сучасна територія парку культури та відпочинку, стадіону, заводу «Тракторозапчастина», школи № 3, житлового масиву).

Для проведення торгу худобою, кіньми, птицею, дьогтем було обладнано окрему Кінноярмаркову площу в 34 десятини (сучасна територія заводу «Буддеталь», частина залізничної станції).

1852 року Іллінський ярмарок було переведено до губернського міста Полтави, де він швидко занепав. У Ромні в цей період зросло значення інших ярмарок і до кін. 19 ст. традиційно продовжувалась оптова торгівля.

У роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 45 торгові ряди були знищені німецько-фашистськими загарбниками під час відступу з Ромен. Окремий фрагмент їх зберігся і увійшов до однієї з будівель заводу «Тракторозапчастина». 1991 ярмарок було відроджено і він знову проводиться на Базарній площі, як і в перші роки свого заснування.

На території пам’ятного місця знаходиться пам’ятка археології-слов’янське поселення 7 – 9 ст., пам’ятки архітектури та містобудування – Святодухівсьукий собор, СоборноВасилівська церква Тут же розташовуються сучасні будівлі крамниць, житлові будинки, торгові ряди міського базару. Пам’ятне місце входить до зони охорони пам’яток історії та культури.

[Аксаков И. Исследование о торговле на украинских ярмарках / И. Аксаков. – Спб., 1858. – С. 229; Николайчик Ф. Д. Иллинская ярмарка в период ее существования в Ромнах / Ф. Д. Николайчик. – Полтава, 1907. – С. 48 – 53; Шафонський А. Топографическое описание Черниговского наместничества / А. Шафонський. – К., 1851. – С. 575; Діброва Г. В. Іллінський ярмарок / Г. В. Діброва, В. В. Панченко. – Ромни, 1993. – 26 с.; Борисенко В. Н. Соціально-економчний розвиток Лівобережної України в другій пол. XVII ст. / В. Н. Борисенко. – К., 1986. – C. 135; Нелин А. П. Ромни / А. П. Нелин , Г. В. Диброва. – Х, 1986. – С. 15; Сидоренко О. В. Про упорядкування мір на Лівобережжі у 18 ст. / О. В. Сидоренко – К., 1971. – Вип. 6; Курилов И. А. Воспоминания роменского старожила об Иллинськой ярмарке / И. А. Курилов // Киевская старина. – 1893. – № 7. – С. 54; Діброва Г. Іллінський ярмарок / Г Діброва, В. Панченко // Пам’ять століть. – 2001. – № 3. – С. 87 – 98.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1047 – 1048.