Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2007 р. У пошуках розстріляного гетьмана

Розмовляла Віра Карпінська

Дата: 01.08.2007

Вже не перший рік на території Львівської області археологи та історики активно шукають місце поховання українського гетьмана Івана Виговського. І якщо таємниця цієї могили буде розгадана, вона буде мати неоціненне історичне значення, оскільки буде першою офіційною могилою українського державного діяча.

Саме тому дослідники, натрапивши на слід поховання Виговського, поставили за мету – знайти могилу будь-якою ціною, пояснив «Газеті…» львівський історик Василь Рудий, який цього року знову очолив археологічну експедицію для пошуків гетьманських останків. Про пошуки могили, версії, а також про перші успіхи історик розповів в ексклюзивному інтерв’ю “Газеті…”.

– Які версії того, де знаходиться могила Виговського, є найбільш вірогідними сьогодні?

– Сьогодні як найбільш вірогідні залишились дві версії. Могила гетьмана може знаходитись в селі Руда Жидачівського району, або в селі Йосиповичі Стрийського району. Обидва села в минулому були осідком шляхтичів Виговських. Руда в ті часи була містечком, яке мало магдебурзьке право. Біля нього ще був ряд сіл, які належали Виговським.

На той час Іван Виговський був воєводою київським. Одним з його найзапекліших противників був гетьман Правобережної України Павло Тетеря, який був жадібний до багатства і маєтків, і хотів відібрати у Івана Виговського його маєтки. З Виговським він був у родинних зв’язках. І саме Тетеря замішаний у вбивстві Виговського.

– Тобто версією смерті Виговського могли бути родинні чвари?

– Так. І це дуже неприваблива історія. У 1659 році брат Івана Виговського Данило, який був одружений із дочкою Богдана Хмельницького – Оленою, був знищений росіянами біля Москви. Була версія, що він помер під час перевезення після Конотопської битви. Але більш вірогідною є версія убивства російськими посіпаками. У Данила Виговського залишилося два сини, а його дружину після смерті взяв за жінку Павло Тетеря.

Тож між Павлом Тетерею та Іваном Виговським були серйозні суперечки за маєтки, які мали би належати в майбутньому племінникам гетьмана. Це призвело до того, що в 1664 році Виговського схопив польський загін Юліана Маховського, і біля Корсуня 16 березня його розстріляли без суду і слідства.

Цей розстріл призвів до певного сум’яття і страху у родині. У самого гетьмана залишилася вагітна дружина і син Остап, якому на час смерті батька було 11 років. Тому сім’я довгий час переховувалась. Після вбивства Виговського, українська і польська шляхта почала піднімати питання перед королем Польщі про те, щоб всі маєтки Виговських були переділені між ними.

– А що зробили з тілом убитого Виговського? Де його поховали?

– За тілом Івана Виговського в Ольхівець поїхав брат його дружини Олени – Юрій Стоткевич, який взяв зі собою, відповідно до того часу, віз та фуру. Зі слугами вони перевезли тіло. Можна зрозуміти той час – таких доріг, як зараз, не було, тому тіло везли досить довгий час – приблизно місяць.

Сам Виговський у своєму заповіті просив поховати його у монастирі Воздвиження чесного хреста. Проте саме цей документ викликав у істориків певні запитання, адже такий монастир із церквою є у Богородчанах, біля Івано-Франківська – так званий Манявський скит. Окремі вчені почали припускати, що саме там може бути могила Виговського. І другий монастир Воздвиження чесного хреста є якраз в селі Йосиповичі, яке також належало Виговським. Найімовірніше, що Івана Виговського могли перевезти в Йосиповичі.

– Чи існують якісь згадки в історії про похорон гетьмана?

– Немає, тому що везти і робити пишний похорон після того, як його було розстріляно поляками за намовою Павла Тетері, було нереально. Шляхта на сеймику у Судовій Вишні, а також на сеймі у Варшаві розглядала якраз питання про те, щоб забрати маєтки Виговського – тому в цей час його не могли везти з пишнотами і ховати у Манявському монастирі, який знаходиться за 100 км від села Руда. Тут не може бути жодних заперечень. Швидше за все, його привезли тихенько і поховали як просту людину. Родина боялася за своє життя.

5 липня 1664 року Олена Виговська після переживань померла. Неповнолітнього сина взяв на утримання брат Костянтин Виговський. Олена перед смертю заповіла поховати її біля чоловіка. Все це свідчить про те, що в могилі мають бути скелети мужчини і жінки. Якщо зупинитися на версії, що вони були поховані в Йосиповичах, тут також виникає ряд проблем.

Монастир Воздвиження чесного хреста знаходиться зараз в урочищі Бучина, на околиці села Йосиповичі. В цьому місці випадає доволі кислотний дощ. При розкопках в 2000-2002-му роках було виявлено, що кістки там не зберігаються, а розчиняються. Є ще одне “але” – з 1672 року по 1676 рік відбувалось декілька походів турків і татар на територію Галичини, які зачепили Йосиповичі і Руду. У цей час монастир Воздвиження чесного хреста був спалений.

Врешті шляхта, що хотіла відібрати маєтки, не знайшла провини Івана Виговського проти польської корони. Тому маєтки Виговських – містечко Руда – відійшли синові Івану Виговському.

Моя гіпотеза полягає в тому, що все ж таки останки матері і батька були перевезені з монастиря перед тим, як загін татар напав на монастир і спалив його. І управляючі, і молодий шляхтич Остап розуміли, що ці останки не можуть знаходитися незахищеними на відстані 12 км.

Швидше за все їх перевезли поближче до маєтку Виговського-молодшого, який захищався військом. Це могло статися в 1672 році або 1674 році – останки були перевезені, і вони могли бути перепоховані на території села Руда.

– Де саме вони там можуть бути?

– Є два варіанти. Перший – центр села, що називається Ринок. Там стояв костел, біля нього було кладовище. Саме там могли бути поховані Іван та Олена Виговські. Інше місце – менш вірогідне. В Руді зберігся дуб з часів Виговських, який стоїть на насипі. Можливо, останки поховані під тим насипом. Тут вже проводилися розкопки, які дали мінімальні результати.

Кажуть, поряд з дубом колись стояла каплиця з хрестом. Наскільки достовірно, що тут могло бути поховання – треба досліджувати. Під самим дубом могили не виявлено. Хоч вона може бути і біля дуба.

Принаймні, на самій території садиби Виговських було знайдено їхнє підсобне приміщення – комору. Там ми знайшли багато посуду, навіть частину татарської кольчуги. В цьому році знайдений посуд буде відреставровано, і поміщено у місцевий музей гетьмана Івана Виговського, який створили у 2004 році в селі Руда.

– Чи є у вас надії знайти могилу вже в цьому році?

– Думаю, що ця могила буде знайдена в найближчі роки. Можливо, ми знайдемо її через рік-два.

Крім скелетів, на те, що знайдено могилу Виговського може вказувати родинний перстень із літерою W, який носив гетьман. Ведуться пошуки і серед архівних матеріалів. Після смерті Виговського залишився його брат і син. В брата були сини і дочки. Всі вони могли між собою переписуватися. Тому, можливо, залишилась епістолярна література, яка хоч би якось вказувала на те, що гетьман похований там чи там.

Але стосовно цього, що могила знаходиться в одному із сіл – Йосиповичах і Руді – це точно. Як на мене, вірогідність того, що вона знаходиться в Руді – складає 70 %, в Йосиповичах – 30 %.

– Чому українці досі не мають жодної могили своїх гетьманів?

– По-перше, це було невигідно полякам, оскільки вони вважали, що гетьмани відбирали у них територію України. По-друге, присутність таких символів не грала на руку росіянам, які боялися того, що гетьмани хочуть зробити самостійну незалежну Україну.

Наприклад, досі ми думали, що маємо могилу Дорошенка, який дружив з Московщиною, і знали, що його могила знаходиться під Москвою. Коли у 1990-ті роки наші дослідники поїхали перевіряти, чи є там кістки гетьмана Дорошенка, там їх не знайшли.

Якщо згадати останнього отамана Запорізької Січі – Петра Калнишевського, який мав би бути похований на Соловках, також наші вчені не виявили там кісток отамана. Те ж саме стосується й Пилипа Орлика чи Івана Мазепи. Ніяких поховань немає. Тому, якщо ми знайдемо могилу хоч одного гетьмана, це дасть нам дасть місток між XVII і кінцем XX століть, коли відновилася незалежність України.

Для історії України це було б досить знаменною подією. І для нашого народу теж – українці повинні пам’ятати, що вони живуть в державі, яка має багате історичне минуле і, відповідно, майбутнє.

– Як вшанують останки, коли їх знайдуть?

– Коли останки будуть виявлені, вони залишаться в Руді, де зараз є приміщення сільської школи. Там буде відновлено меморіальний комплекс маєтку Виговського, збудовано пам’ятник Івану Виговському. Проект пам’ятника вже готовий, і він знаходиться у іменному музеї. Його встановлять на площі Ринок.

Опісля планується провести туристичне кільце, яке буде зв’язувати цю частину земель із навколишніми замками в Олеську, Золочеві чи Тустані. Це дасть можливість розвинути туристичну інфраструктуру України, і показувати іноземним гостям, що наша історія збережена і пошанована так само, як це робиться в цивілізованій Європі.

Джерело: “Газета по-киевски”