Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Миколи

Віктор Вечерський

Церква св. Миколи

Розмір зображення: 800:533 піксел

Фото Макса Назаренка 14 жовтня 2017 р. з сайту commons.wikimedia.org

Миколаївська церква, 1810 – 49 (архіт.). Мурована одноверха церква з дзвіницею міститься в центрі села на пагорбі, який огинають вулиці. Внаслідок незначної висоти та наявності навколо високих дерев церква не має домінантної ролі серед одноповерхової садибної забудови.

Церква збудована в 1810-х рр. коштом парафіян. Первісно була тридільною, одноверхою. 1849 під час її перебудови та розширення північну й південну стіни нави разом із світловим верхом зруйнували, прибудувавши північний та південний притвори. Наву увінчали дере’яним світловим восьмериком, а до бабинця з заходу прибудували дерев’яну чотиригранну двоярусну дзвіницю. Внаслідок цих перебудов церква стала хрещатою, п’ятидільною, одноверхою. У 1896 її ремонтували. У 20 ст. з північного сходу прибудували невелике приміщення господарського призначення.

В архітектурному образі храму риси, тридиційно властиві українській народній архітектурі, поєднані з мотивами провінційного класицизму, привнесеними при перебудові.

Первісний об’єм храму тридільний. Вівтар і бабинець квадратові, їхні пропорції в плані наближені до так званого живого квадрата. Нава прямокутна, видовжена в поперечному напрямку. У місці прилягання до нави бічних рамен, замість зруйнованих бічних стін нави стоять попарно масивні тосканські колони, що несуть антаблемент, на який спирається конструкція переходу від підбанного четверика до світлового восьмерика, виконана з дубового брусу в традиційних формах українського залому: трикутні пандативи й зрізана восьмигранна піраміда несуть восьмерик, увінчаний зімкнутим восьмигранним склепінням з дерева. У діагональних гранях восьмерика є парні ригелі-затяжки. Бабинець і вівтар, перекриті коробовими склепіннями, поєднані з навою широкими півциркульними арками. Бічні рамена мають плоскі стелі по дерев’яних балках.

На фасадах декор первісних частин відрізняється від декору прибудов, проте з огляду на лапідарність застосованих засобів виразності фасадний декор у цілому є досить гармонійним. Наріжники первісних об’ємів фіксують лопатки, стіни вінчає дрібно профільований карниз. Аркові вікна й двері облямовані простою лиштвою. Причілки бічних рамен вирішені в стилістиці пізнього класицизму: стіни розчленовані широкими пілястрами, їх завершує неповний антаблемент з трикутним фронтоном і нішою в тимпані, що зображує «ампірне» сегментне вікно. Віконні й дверні отвори прямокутні, без облямувань. Дерев’яний восьмерик верху прикрашений різьбленим карнизом й увінчаний наметовим дахом з глухим ліхтарем.

Перший ярус дзвіниці, прибудованої впритул до західного рамена, потинькований, має наріжні пілястри й профільований карниз. Другий ярус – четверик з арковими отворами дзвонів, увінчаний високим шатром.

Церква мурована з місцевої цегли на вапняно-піщаному розчині, зовні й усередині потинькована й побілена. Підлога з дощок, дахи щипцеві, по дерев’яних кроквах, укриті покрівельною сталлю. Нижній ярус дзвіниці – зруб з дерев’яних брусів. Верхній ярус каркасний, ошальований дошками. В інтер’єрі храму мальовань немає. Імпровізований іконостас не становить історико-мистецької цінності.

Миколаївська церква в Русанівці є цінним взірцем народної архітектурної творчості 1-ої пол. 19 ст. Будівля поставлена на державний облік як пам’ятка архітектури й містобудуванння місцевого значення з охоронним №293-См.

[Державний архів Сумської обл., ф. 960, оп. 3, спр. 662, арк. 72; Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / B. В. Вечерський. – К., 2005. – С. 419-420; Грановский А. Полтавская епархия в ее прошлом и настоящем / А. Грановский. – Полтава, 1901. – 418 с.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область. – К.: 2017 р., с. 767 – 768.

Більше фотографій: commons.wikimedia.org