Церква Вознесіння

Розмір зображення: 800:549 піксел

Церква Вознесіння 1864 р. (дерев.) [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 17; Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. – К.: Наукова думка, 1987 г., с. 326].

Церква розташована на головній вулиці, на цвинтарі (село дуже розкидане, тяжко сказати, чи це – в центрі). Вівтарем вона орієнтована на північний схід. Дзвіниця (дерев.) розташована на захід від церкви (в позиції А4). Спостереження М.І.Жарких, 15.08.1990 р.

Дерев’яна церква Вознесіння 1864 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 106].

с. Рибник.

Дрогобицький.

Церква Вознесения Господнього. 1864.

В XVII ст. недалеко від села у присілку Брюховиці існував монастир, монахи якого займалися виготовленням ґонтів. В середині першої половини XVIII ст. після його пожежі, дідич з Кропивника Нагуйовський спровадив монахів до Рибника, який почав забудовувати, і поселив їх біля дороги на горбку, при впадінні р. Рибника в р. Стрий. Його коштом збудовано муровані монастирські приміщення і перенесено з Кропивника стару дерев’яну церкву. З часом монастир прийшов в упадок, і з того каменю парафіяни виставили плебанію. У 1753 р. священик Кратович обновив головний вівтар. Та церква поступово занепадала так, що у 1851 – 1855 pp. отець Стецула був змушений покрити зігнилий дах соломою. На місці церкви, що завалилась, у 1864 р. виставлено нову. 1891 р. відновлено іконостас і прикрашено церкву всередині. Перед 1909 р. зведено нову дерев’яну дзвіницю.

Церква дерев’яна, дводільна, безверха, вкрита двосхилими дахами, над вівтарем – дещо нижчим. Гребені дахів вінчають ліхтарі з маківками. Церква оточена невеликим піддашшям.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1589.

Мороз Г. Про монастир василиянський і церков в Рибнику. // Книжочка місійна, 1893. – Ч. 2, с. 11 – 16.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 45.

Довідка на сайті