Церква св.Василя

Розмір зображення: 800:587 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 168.

Церква св.Василя 1826 р. [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 58].

Церква богородиці 1713 р. (дерев.) [Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. – К.: Наукова думка, 1987 г., с. 326].

Дерев’яна церква св.Василя Великого 1826 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 106].

с. Рихтичі Руські (Рихтичі).

Дрогобицький.

Церква св. Василя Великого. 1826.

Найдавніші згадки походять з 1589 р. Існуюча дерев’яна церква збудована у 1826 (за іншими даними – 1818) р. коштом Романа Бєльського на місці давнішої. Тризрубна, одноверха, завершена над навою пірамідальним наметовим верхом, який переходить у восьмериковий з одним заломом. Закрита з 1961 по 1989 р.

По другій світовій війні колишній польський костел переробили в церкву Преображення Господнього.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 2109.

Archiwum Przemyski. Archiwum Biskupstwa grecko-katolickego Przemyskiego, sygnatura № 403, strona № 337.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Шематисм всего клира греко-католического епархій соединеных Перемыской, Самборской и Сяноцкой на рок вод рожд. Хр. 1903. – Перемишль, 1903.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1938. – Перемишль, 1938.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 167 – 168.

Довідка на сайті decerkva.org.ua