Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Михаїла

Церква св.Михаїла

Розмір зображення: 800:552 піксел

Дерев’яна церква св.Михаїла 17 ст. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 88].

Щасливе (Серенчівці) Мукачівський район

Церква св. арх. Михайла. XVII ст. (УПЦ)

Найдавніша згадка про церкву св. Михайла з двома дзвонами належить до 1733 р. Можливо, це була церква, що стояла на Чертежиках.

Довголітній місцевий церківник Іван Симчина (1912 р. н.) впевнено твердить, що церкву перевезли в Щасливе з Ґоронди. У Ґоронді дерев’яну церкву згадують у 1682 p., а наступну там збудували в 1769 р. Отже, приблизно тоді стару могли перенести в Щасливе і походила вона принаймні з середини 17 ст. Про давність споруди і про її перенесення свідчать колоди зрубу, нині сховані за фанерною обшивкою, а також врубки та отвори від попередньої конструкції.

Важко розмірковувати про первісний вигляд церкви, її могли дещо переробити після перенесення. У наві і вівтарі стелі мають форму заломів, завершених плоскими прямокутниками. Довкола бабинця і нави – відкрита галерея на стовпчиках. Усе це характерні ознаки закарпатських лемківських церков, і церкву в Щасливому можна зарахувати саме до цього стилю, як дуже простий і архаїчний його варіант.

Спочатку церкву вкрили яловою дранкою. І. Симчина двічі перекривав її шинґлами, а втретє вкрив бляхою в кінці 1960-х років. Він також сам приніс із лісу дубові стовпчики, щоб замінити попсовані старі, які були цікаво профільовані. До наших днів сталося багато змін: стіни вище опасання поштукатурено, відкриту галерею перетворено на засклену веранду, інтер’єр обшито картонною плитою. Дерев’яна одноярусна каркасна дзвіниця біля церкви оббита зображенням досередини іконами апостольського ряду старого іконостаса. Ще недавно виднілися окремі частини старого малювання.

На одній з дощок зберігся напис: “СИИ АПОСТОЛИ РОБИЛ РАБ БОЖИЙ ИРІИ ПОПОВИ[Ч] МАКОВСКІЙ…РЬ РИБОТИЦЬКИЙ” на верхній поперечній планці та “РОК Б АΨЛΘ (1739)” на нижній планці. Ці апостоли могли бути намальовані ще в Ґоронді і перевезені в Щасливе разом із церквою.

Згадують, що в церкві була книга із записами про історію села і церкви. Книгу забрав перший секретар компартії з Мукачева, і більше її не бачили.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 196 – 198.