Пам’ятне місце відпочинку Остапа Вишні

Ярослав Ліхолєтов, Ірина Осадча

Розмір зображення: 683:356 піксел

Пам’ятне місце відпочинку Остапа Вишні (іст.). На північно-західній околиці села, на горі, біля сільського водосховища.

Остап Вишня (справж. Губенко Павло Михайлович, 1889 – 1956) – український письменник-сатирик і гуморист, класик сатиричної прози, член правління Спілки письменників України (1954).

У 1920 – 30-х рр. письменник часто виїжджав у Куп’янський р-н на рибалку і полювання, зупиняючись у своїх сеньківських друзів, серед яких був І. Масловський. Багато часу проводив на р. Оскіл, на озерах та в лісі. Любив відпочивати біля джерела. Під час репресій, які проводила радянська влада, сатирик відбував покарання (груд. 1933 – груд. 1943) в одному з концентраційних таборів разом з І. Масловським.

Після закінчення терміну ув’язнення Остап Вишня продовжував часто гостювати у с. Сенькове (Сеньків) у свого сеньківського побратима, який наприкін. 1940-х рр. – поч. 1950-х рр. був головним лікарем місцевої дільничної лікарні. Гумористичне оповідання «Здоров’я трудящих» присвячене І. Масловському, в якому прототипом героя твору став сам лікар.

Спостереження за місцевим життям дало матеріал для написання письменником таких гумористичних творів, як «Сом», «Дика гуска», «Якби моя бабуся встали», «З крякухою на озері» та ін. Опублікував у куп’янських газетах, зокрема у «Колективному шляхові», гумористичні оповідання «Мануфактурини» (1947), «Нещасне кохання» (1954), «Щука» (1956). Із с. Сенькове пов’язані нариси «На правильному шляху», «Сільська рада», – в останньому Остап Вишня дав пораду, щоб джерело, яке струменіло на сільській горі, використовувалося для водоводу. І. Масловський підвів водогін до очолюваної ним установи. Потім водопровід розширили, закували в бетонну споруду, вивівши стічні труби.

На місцевості навколо джерела, яке мешканці с. Сенькове назвали Остаповим, за проектом районного архітектора С. Леонтьєва виконано опоряджувальні роботи за кошт районної та сільської рад, обласної державної адміністрації. Тепер джерело частково під’єднано до місцевого водопостачання. У Сеньківській сільській бібліотеці є краєзнавчий куточок «Остап Вишня і наше село», де зібрані книги самого автора, книги про нього, спогади мешканців села, фотографії. У серп. 2001 в Сеньковому відкрито історико-архітектурний комплекс «Джерело Остапа Вишні» на честь видатного письменника, до складу якого увійшло джерело та хата-музей, де він зупинявся. Джерело міститься на березі Червонооскільського водосховища. До джерела веде вузька алея, яка завершується кам’яною площадкою, частково оточеною металевою огорожею. На кам’яній стіні технічної споруди, пристосованої для розподілення води, встановлено 2 меморіальні дошки з чорного граніту, присвячені Остапу Вишні та І. Масловському. На дошках награвійовано фотопортрети, розміщено інформативний текст. У селі названа вулиця на честь Остапа Вишні.

Джерела та література:

Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наук. думка, 2003. – Т. 1.

Кукса М. Ф. Куп’янщина в потоці історії. – Х.: Харківський приватний музей міської садиби. 2009.

Краєзнавчі шляхи Слобожанщини (зб. інформаційно-методичних матеріалів). – Х.: Харківська обласна станція юних туристів, 2008. – Вип. 2.

Матеріали до історичного календаря Куп’янщини: На допомогу краєзнавчій роботі / Уклад. Сашкова Л. О. – Х.: ХОУНБ, 2010.

Кукса М. Остап Вишня, Сенькове і сеньківчани: Буклет. – Куп’янськ: Куп’янський друк, 2001.

Чайковський П. Щире золото усмішки // Вісник Куп’янщини. – 1999. – 6 листоп. Куп’янська ЦБС: «Остап Вишня і Куп’янщина» [].

Інформаційно-довідковий ресурс Куп’янської РДА [текст, фото] // [].

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 104 – 105.