План і малюнок підлоги

Розмір зображення: 1784:1839 піксел

Найкращим зразком мозаїчного мистецтва середньовічного Херсонеса є підлога хрещатого в плані Храму за містом (іл. 68). Вона найбагатша і являє собою справжній художній шедевр. Підлога збереглася майже на всій площині плану, що дає змогу побачити весь комплекс мозаїк. Більшу площу підлоги – західну частину хреста та підкупольний квадрат – займає бдрвистий килим з орнаментальної плетінки, в яку майстерно вкомпоновано зображення різних птахів (маленьких пташок, павичів, орлів), звірів (левів, барсів, биків чи баранів), плодів (гранатів, груш, винограду), дерев, глечиків та канфарів. Художник тут, очевидно, відтворив пташиний, звіриний і рослинний світ «райського саду» [А.Л.Якобсон. Раннесредневековый Херсонес. М.-А, 1959, стор. 238]. Посередині підлоги – квадрат з зображенням великого канфара з виноградними лозами, листям та гронами, а також павичами й маленькими пташками.

Ліва частина плану храму зайнята мозаїчною плахтою з різноманітним геометричним орнаментом, а права – кругом, вписаним у квадрат з плетінкою, вазою типу кратера з виноградними лозами та пташками. «Райський сад» – це досить поширений за раннього середньовіччя сюжет мозаїчних підлог (наприклад, підлога Базиліки VII ст. в Дельфах у Греції), проте з такою майстерністю виконання, з якою зроблена підлога херсонеського Храму за містом, доводиться зустрічатися не часто.

Херсонеські середньовічні мозаїки генетичне пов’язані з традиціями античності. Але, як і всі середньовічні візантійські мозаїки, вони дуже відрізняються від античних. Сюжети й орнаменти в них трактовано більш умовно, замість античних тут панують сюжети християнської символіки (наприклад, зображення символів безсмертя – павичів) (с. 100 – 101).

План та малюнок підлоги Храму за містом у Херсонесі. X ст. За М.І.Скубетовим.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 100.