Церква св.Параскеви

Загальний вигляд [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 240]

Церква та дзвіниця 19 ст. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Дерев’яна церква св.Параскеви 1874 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 95].

Церква св.Параскеви 1874 р. (дерев.) і дзвіниця 1874 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

ПАРАСКЕВЫ ЦЕРКОВЬ И КОЛОКОЛЬНЯ, 1874 г. Деревянная, пятисрубная, одноглавая. В плане крестовая с короткими ветвями и удлиненным бабинцем. К восточному объему с востока примыкает помещение. Окружена нешироким поддашием на выпусках венцов срубов. Центральный объем перекрыт шатровой главой на низком восьмерике, поставленном на видимый извне четверик, ветви покрыты скатными крышами с главками.

Памятник характерен крупными размерами, значительной высотой, динамичной компоновкой масс, относится к типичным произведениям гуцульской школы народной деревянной архитектуры второй половины XIX в. Колокольня деревянная, двухъярусная (четверик на четверике), с шатровым верхом, с широким поддашием, опоясывающим рубленый первый ярус. Второй ярус очень высокий и завершается аркадой, его стены имеют значительный наклон внутрь. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 240].

Дзвіниця 19 ст. (дерев.) [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 188].

Довідка на сайті