Глухів м

Історичні адміністративні поділи

Перша згадка: 1152 р. [Історія міст і сіл УРСР: Сумська область. – К.: 1973 р.].

Фортеця згадана в 1664 р. [Літопис Самовидця. – К.: 1971 р., с. 94].

Сотенне містечко Ніжинського полка в 1723 р.

Містечко згадане у податкових реєстрах 1750 – 1756 рр. [ лівобережної України 50-х рр. 18 ст. – К.: 1990 р., с. 53].

Історичне населене місце; дата заснування/першої згадки кін.10 ст. [Постанова Кабінету міністрів УРСР “Про затвердження Списку історичних населених місць України” № 878 від 26.07.2001 р.].

Державний історико-культурний заповідник у м. Глухові [Постанова Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. “Про занесення пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”].

Верховна Рада України постановляє (09.02.2012, № 4388-VI): 1. Змінити межі міста Глухів Сумської області, збільшивши територію міста на 404,93 гектара земель, що знаходяться у віданні Глухівської міської ради, та затвердити територію міста Глухів загальною площею 2405,93 гектара. 2. Встановити межі міста Глухів Сумської області згідно з додатком.

Жіночий монастир Успіння. Зруйнований [Цапенко М.П. По равнинам Десны и Сейма. – М.: Искусство, 1970 г.].

Церква св.Михаїла 1692 р. знаходилась на північ від жіночого монастиря. Майстер Матвій Єфимович [Цапенко М.П. По равнинам Десны и Сейма. – М.: Искусство, 1970 г.].

Київський майстер Іван Равич зробив потир (Державний історичний музей УРСР у Києві, № 436) з написом:

«Сей потир до церкви свято Михайловскую Глуховскую надала вдовствующая сотнекова Криска Никифоровна собственомъ своим року 1738» [Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 178 – 180].

Список літератури – на сайті «».