Церква Різдва богородиці

Розмір зображення: 630:800 піксел

Скотарське. Церква Різдва пр. богородиці, 1885 р. Світлина 1999 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 339.

Скотарське. Воловецький район

Церква Різдва пр. богородиці. 1885. (УПЦ)

Про парохію йдеться у 1640 р., а про церкву – в 1692 р. Скотарське і Свалявка були об’єднані в 1888 р. і отримали угорську назву Кіш-Сольво.

У 1733 р. за священика Якова Петровича в селі була досить простора дерев’яна церква св. Михайла.

У 1881 p. T. Легоцький говорив про розкішну триверху дерев’яну церкву, яку збудували 1794 р. на горбку, на правому березі річки, а фара була на лівому. Учений також: детально описав мальований олією образ із вражаючими сценами Страшного суду.

Церква згоріла на початку 1880-х років, після чого за священика о. Василя Карпинця збудували теперішню муровану церкву. Спорудження церкви пов’язане з прокладенням залізниці в 1872 р. Почали зводити храм італійці, що працювали на залізниці, а закінчили місцеві майстри. У селі побутує легенда, за якою колись татари викрали дзвони з церкви. Люди злодіїв наздогнали і сховали дзвони, закопавши їх, але мочариста земля затягла дзвони глибоко. Залишився лише найменший дзвін, захований Олексою Селехманом, що був церківником упродовж 43 років.

У 1917 р. люди купили нові дзвони. Великий подарував М. Бебець, два менші – брати Степан і Григорій Беци. Біля церкви поховано священика Олага, який двадцять п’ять років служив у селі.

У Скотарському народився Федір Моґіш (1910 – 1991) – талановитий поет, що писав під псевдонімом Боєвір, комендант “Карпатської Січі” в Неґровці.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 339 – 340.